УДК 378.046.4

                                                                                                                                                                              М.В.Пахолівецька

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Для системи освіти особливого значення набуває проблема професійного становлення менеджерів навчальних закладів. Нові запити суспільства вимагають наукового аналізу особистісних і професійних якостей керівника навчального закладу, мотивів управлінської діяльності тощо.

Варто зазначити, що рівень професійної компетентності керівника значною мірою впливає на підвищення конкурентоспроможності та привабливості освітніх послуг. Зважаючи на це, пріоритетними завданнями перед сферою освіти, як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти та Законі України «Про загальну середню освіту» є розвиток людського потенціалу, забезпечення нового рівня якості підготовки спеціалістів, формування високоосвіченої особистості [10; 16]. Специфіка управління школою, на відміну від інших підприємств і установ, зумовлює визначення пріоритетного завдання: формування особистісних і професійних якостей менеджерів навчального закладу, розширення можливостей цього процесу за рахунок підсилення його цілісності, педагогічного аналізу функцій та особливостей їхнього професійного становлення [13].

Зростанню рівня професійної компетентності менеджерів усіх ланок і підвищенню управлінської культури присвячено багато досліджень як вітчизняних учених А. Алексюка, І. Беха, В. Галузинського, В. Григори, Л. Даниленко, В. Демчука, М. Євтуха, Г. Єльникової,  І. Зязюна, О. Касьянової, О. Мармази, Н. Ничкало, В. Паламарчук та ін., так і зарубіжних Г. Емерсона, А. Файоля, Ф. Герцберга, А. Маслоу, Д. Мак-Грегора, Ф. Тейлора та ін.

На думку Г. Єльникової, поняття «культура управлінської праці» містить такі різновиди культури: загальна, або загальнолюдська культура, культура політична, правова, естетична, педагогічна з її багатьма відтінками залежно від типу та специфіки навчального закладу [8]. Вчені виділяють сучасні вимоги до керівника навчального закладу, його професійних знань і вмінь, позитивного досвіду педагогічної діяльності, його професійних і особистісних якостей: організованість, комунікативна обізнаність, переконливість, наполегливість, відповідальність, впевненість у власних діях, винахідливість, висока моральність, толерантність, чуйність, гуманність, доброта, справедливість, відповідальність, комунікабельність, оптимізм, прагнення самовдосконалення тощо [1; 2; 8; 13].

Можна виділити такі необхідні професійні знання: знання сучасних теорій та моделей освітнього менеджменту, інноваційних технологій, стилів управління, методів підвищення ефективності керівництва та якості освітніх послуг, основних принципів менеджменту в освітніх організаціях тощо. Професійними уміннями, у даному випадку, виступають: установлення ділових контактів, організація та планування діяльності навчального закладу, управління конфліктами, делегування повноважень, створення спеціальних умов для повноцінного розвитку педагогічного персоналу й учнівського колективу, прийняття управлінських рішень тощо. Важливим є взаємозв'язок професійних і особистісних якостей керівника навчального закладу [2].

Отже, ключовими у цій схемі є професійні й особистісні якості керівника, які визначають його здатність оптимально використовувати свої знання і вміння, що реалізуються у функціях професійної діяльності. Зазначимо, що під функціями професійної діяльності керівника навчального закладу ми розуміємо відокремлені напрями керівництва, які повинні бути забезпечені управлінськими діями. Основними функціями вважаємо: організацію, планування, координацію, прогнозування, прийняття та виконання управлінських рішень, регулювання та коригування роботи закладу, активізацію та мотивацію педагогічної діяльності, контроль і корекцію навчально-виховного процесу.

Реалізація функціональних обов'язків менеджера навчального закладу передбачає застосування спеціальних прийомів та способів керівництва, які у процесі здійснення професійної діяльності стають неповторним та індивідуальним стилем кожного керівника. У свою чергу, саме стиль керівництва, дії керівника, його культура спілкування визначають ефективність професійної діяльності менеджера, та, як наслідок – якість освітніх послуг.

Професійна діяльність керівника школи вимагає спеціальної підготовки, певних професійно значущих якостей, професійної компетентності, управлінської культури. Така діяльність збагачує особистість, розширює її можливості, вводить у сферу соціально-економічної та духовної взаємодії з колективом, формує її мотиваційну сферу, змінює ціннісні орієнтації. Управлінська компетентність як основа професійної діяльності керівника школи характеризується особливостями усвідомлення поведінки та діяльності людей в організації і є часткою сфери культури праці, культури професійної управлінської діяльності. В особистісному плані управління визначається певними особливостями, якостями та стилем діяльності керівника, що безпосередньо впливають на організацію співробітництва працівників у досягненні загальної мети організації [2; 13].

Важливими, на нашу думку, є висновки дослідників про доцільність розглядати професійну компетентність керівника школи як цілісну, інтегративну особистісну властивість. Ідеться про вивчення особливостей персональної управлінської діяльності, суті управлінської культури як особистої властивості, оскільки ми говоримо не про суб'єкт управління, який, звісно, може бути не тільки індивідуальним, а й груповим, а й про керівника загальноосвітнього закладу (школи, гімназії, ліцею) – директора або заступника директора, передусім як професіонала з притаманними йому особистісними якостями. Аналіз розглянутого поняття в такому аспекті дає змогу говорити про те, що управлінська культура – це властивість керівника школи як особистості, але проявляється вона в усіх царинах його діяльності як професіонала, і зробити висновок, що поняття «управлінська культура керівника школи» є, з одного боку, поняттям видовим (окремим) стосовно загальніших (управлінська культура керівника, управлінська культура праці), з іншого, як одна з характеристик особистості керівника школи, що суттєво впливає на якість його професійної управлінської діяльності [2].

Управлінську діяльність дослідники визначають як цілеспрямовану взаємодію суб'єктів та об'єктів, що забезпечує становлення, стабілізацію, оптимальне функціонування, та обов'язків, розвиток школи; як цілеспрямовану діяльність з узгодження суб'єкт-суб'єктних стосунків і дій для підтримки функціонування й цілісності системи, а також цілеспрямований процес взаємодії особистостей, так і управління навчально-виховним процесом [5; 15]. Слід також пам’ятати, що управління є сферою діяльності, яка за своїм значенням і специфікою ніколи не розглядалась як професійна. Управлінцями завжди працювали вузькі спеціалісти різних галузей, які не мали спеціальної підготовки в такій складній галузі, як управління соціально-економічними процесами. Разом з тим важко назвати важливішу сферу діяльності в житті суспільства. Від рівня управління залежить і ефективність виробництва, і задоволення потреб суспільства, зокрема й освітніх. В умовах соціально-економічних реформ професіоналізм управлінців стає вирішальним       фактором [2].

Вважаємо, що спеціальна підготовка керівного складу освіти є сьогодні проблемою актуальною. Керівники навчальних закладів, працівники органів управління освітою здебільшого не мають відповідної професійної підготовки до управління. хоча вони є висококваліфікованими фахівцями з різних учительських спеціальностей. Отже, причини невідповідності реального рівня управлінської культури керівників навчальних закладів необхідному для ефективного управління криються саме у відсутності професійної освіти. У закладах освіти практично ще немає менеджерів. Є формальні управлінські одиниці в особі керівника, його заступників і педагогів [2]. Але проблема зміни командно-адміністративного менталітету в освіті на менеджерський уже є актуальною. Для керівника школи та педагога така трансформація може здійснюватися в межах спеціальної підготовки в умовах післядипломної освіти.

Сьогодні дуже важливо, щоб підготовка високопрофесійних керівних кадрів відповідала інтеграційному критерію, в основі якого знаходяться: педагогічна й менеджерська майстерність, комунікативна компетентність та нові технології. Саме ці критерії є для нас орієнтиром у підготовці майбутнього керівника навчального закладу, оскільки освіті потрібний керівник нової генерації: лідер, менеджер, експерт. Одним із компонентів структури науково-методичної роботи Центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради є робота Школи підготовки резерву керівних кадрів закладів освіти, діяльність якої спрямована на відбір та підготовку талановитих педагогів, спроможних і бажаючих побудувати професійну кар’єру. Очікуваний результат роботи: оволодіння педагогічними працівниками основами освітнього менеджменту, забезпечення системи освіти міста резервом висококваліфікованих конкурентоспроможних керівних кадрів.

Школа резерву працює уже кілька років і має свою систему, традиції та напрацювання. На сьогоднішній день її слухачами є понад двадцять педагогів міста.

Навчання в школі резерву здійснюється за принципом модульності. Отже, його ефективність забезпечується не окремими фрагментарними заходами, а якісно організованою функціонально-завершеною роботою, яка дає можливість визначати змістові пріоритетні лінії при плануванні й розташовувати навчальний матеріал так, щоб структурні компоненти плану мали відносну автономність. Крім того, це створює підґрунтя для можливості коригування планів, не порушуючи єдності змісту. Слід зазначити, що така організація навчання дає змогу надавати пріоритет індивідуально-творчій, самоосвітній роботі слухачів, враховувати їх особистісні потреби.

Навчальним планом, розрахованим на три роки, передбачені ключові питання щодо здійснення управлінської діяльності навчально-виховним процесом; організації і стимулювання професійної діяльності педагогічних працівників; вивчення попиту на освітні послуги; оволодіння фінансовим менеджментом [14, с. 4].

Перед слухачами школи резерву керівних кадрів розкриваються  такі актуальні проблеми:

І модуль

1. Нормативно правове поле освіти в умовах переходу на новий зміст, структуру і термін навчання.

2. Державні стандарти загальноосвітньої середньої школи.

3. Сучасні концепції змісту освіти.

4. Психолого-педагогічні засади створення сприятливого мікроклімату в освітньому закладі.

5. Основи фінансово-господарської діяльності навчального закладу.

ІІ модуль

1. Стратегічне планування: управлінський аспект забезпечення рівня доступу до якісної освіти.

2. Ведення ділової документації загальноосвітнього навчального закладу.

3. Новий зміст освіти (типові, авторські, експериментальні програми і підручники).

4. Педагогіка співпраці.

5. Управління якістю освіти.

6. Мета і зміст моніторингу якості освіти.

ІІІ модуль

1. Формування професійної компетентності та компетентнісної культури педагогів.

2. Особливості організації науково-методичної роботи в закладах освіти.

3. Володіння інноваційними педагогічними технологіями навчання та виховання.

4. Моделювання освітніх програм.

5. Організація позакласної та позашкільної роботи.

          Саме такий підхід до організації змісту роботи дає змогу здійснити комплексну стратегію професійного зростання майбутніх керівних кадрів.

Слід зазначити, що в основу навчання, згідно з планом роботи, покладено діяльнісний та особистісно зорієнтований підходи. Це вимагає особливої уваги до практичної спрямованості навчання. Метою практичної складової є залучення слухачів до поглибленої діяльності в процесі розгляду різних педагогічних проблем, стимулювання до здійснення аналізу, оцінювання рівня професіоналізму. В ході занять організовується  практичний показ алгоритму дій директора в управлінні закладом освіти; ознайомлення із шкільною документацією, моделювання плану школи; моделювання структури методичної роботи; опрацювання нормативної бази; складання розкладу. При цьому використовуються різні форми навчання. Цікавою формою роботи є ділова гра «Портрет професіонала». Ще на початку заняття з’ясовується суть понять «професіоналізм», «професійна компетентність» і прийшли до висновку, що професіоналізм − це показник якості професіонала і визначається рівнем оволодіння ним змістом праці й засобами вирішення професійних завдань. Професійна ж компетентність розглядається як сукупність знань і вмінь, які визначають результативність праці. А далі, використовуючи інтерактивні форми роботи, працюючи в групах, виділяються професійно важливі риси педагогів і керівників у рамках особистісно зорієнтованого навчання; напрацювання та «захист» образів-концепцій професійної діяльності педагогів; визначення «портрету  професіонала» тощо [14, с. 5–6].

В організації роботи Школи резерву практикується використання кооперативного (робота в групах) методу навчання: опрацювання нормативних документів, моделювання планів з посиланням на Закон України «Про загальну середню освіту», проведення тренінгів, диспутів.

Запроваджується проектно-цільовий підхід до організації науково-методичної роботи. Слухачами Школи резерву здійснювався захист проектів «Школа, якою я її бачу». Вони завчасно отримали завдання і, в умовах концептуально обумовленої та технологічно забезпеченої діяльності, працювали над створенням образу бажаної  системи навчання та виховання. При цьому майбутні керівники мали можливість осмислити вид і характер вихідного матеріалу, засоби досягнення основної мети.

У минулому навчальному році було організовано стажування слухачів школи резерву на базі навчальних закладів міста та проведено захист проектів «Сучасний навчальний заклад і його директор» [14].

Такий зміст навчання сприяє усвідомленню слухачами стилю і мотивації професійної діяльності майбутніх керівників, а правильно підібрані форми і методи роботи активізують особистість педагогів, сприяють формуванню їх індивідуального стилю, що дає змогу здійснити комплексну стратегію зростання керівних кадрів.

Важливим напрямком науково-методичної роботи, зокрема і з резервом керівників, є інформатизація навчального процесу. З цією метою використовуються інформаційні технології при розкритті кожної теми, що сприяє формуванню інформаційної культури учасників освітнього процесу. Наприклад, при розгляді проблем науково-методичного забезпечення роботи навчального закладу здійснювалась презентація досвіду роботи гімназії № 9 з проблеми «Особливості організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах нового типу з використання  інформаційних технологій». У рамках засідання творчої групи «Технології моделювання уроку з використанням ІКТ» проведено тренінг на тему: «Використання інформаційно-комунікаційних та телекомунікаційних технологій у навчально-виховному процесі загальноосвітнього закладу нового типу», у якому взяли участь і слухачі школи резерву. Через використання таких форм і методів роботи, як робота в групах, демонстрація, презентація, інтерактивне навчання, розкривалися такі поняття: «інформатизація суспільства», «інформатизація освіти», «комп’ютерні технології навчання» тощо. Все це сприяло формуванню інформаційної культури слухачів.

Важливою особливістю роботи з резервом є організація самоосвітньої діяльності слухачів. З цією метою пропонуються домашні завдання:

-  скласти тезаурус з актуальних питань управлінської діяльності;

- розробити алгоритм дій директора в умовах утвердження державно-  громадської форми управління освітнім закладом;

-  розробити один із розділів плану із урахуванням типу навчального закладу;

- підготувати реферат на тему: «Безпечні умови праці для учасників   навчально-виховного процесу»;

- опрацювати праці В.Сухомлинського «Розмова з молодим директором школи» тощо.

Такий зміст роботи стимулює самостійну роботу слухачів резерву кадрів, сприяє їх професійному зростанню.

Школа резерву працює на базі опорного закладу – гімназії № 9. Її директор Надія Миколаївна Коваленко ділиться досвідом роботи, проводить із  слухачами практичні заняття, «майстер-класи», конференції. Така змістовна робота, особистий внесок кожного, відкритість думок сприяє тому, що майбутні керівники навчальних закладів стають режисерами навчального процесу та лідерами педагогічних колективів.

Отже, в роботу з резервом керівних кадрів навчальних закладів міста ми намагаємось впроваджувати нові зміст, методи і форми. Для слухачів Школи резерву така науково-методична спрямованість навчання виступає потужним стимулом і чинником професійного розвитку, дає змогу бути у постійному творчому пошуку. Через розвиток особистісних і професійних якостей, через набуття спеціальних знань і вмінь, придбання позитивного педагогічного й управлінського досвіду, виконання спеціальних завдань, формування індивідуального стилю керівництва, розвиток організаційної культури відбувається процес професійного становлення менеджера навчального закладу.

Література

1.      Бойко І.І. Професійна компетентність керівника закладу освіти як складова його професійної культури / І.І.Бойко // Педагогічний дискурс. –   2008. – № 5. – С. 8–14.

2.      Васильченко Л. Управлінська культура керівника школи в системі післядипломної педагогічної освіти / Л. Васильченко [Електронний ресурс] // Oсвітa.ua (Вид-во «Плеяди»), 2008. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/ manage/1181/.

3.      Григора В.В. Управління навчальним закладом / Григора В.В., Касьянова О.М., Мармаза О.І. – Ч. 2. – Харків : Основа, 2003. – 258 с.

4.      Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення управління школою :    наук.-метод. посіб. / Гуменюк В.В. – Хмельницький : АВК, 2003. – 51 с.

5.      Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи : монографія / Даниленко Л.І. – К. : Логос, 1998. – 272 с.

6.      Єльникова Г.В. Закономірності адаптивного управління соціально-педагогічними системами / Г.В. Єльникова. – Післядипломна освіта в Україні. – 2008. – № 1. – С. 65–69.

7.      Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління : курс лекцій / Єльникова Г.В. –  К : ЦІППО АПН України, 2002. – 133 с.

8.      Єльникова Г.В. Управлінська компетентність : методичні матеріали / Г.В. Єльникова. – К. : Ред. загальнопед. газет, 2005. – 128 с.

9.      Жосан О.Е. Інноваційна діяльність гімназії. З досвіду роботи гімназії № 9 Кіровоградської міської ради / О.Е. Жосан. – Кіровоград : КОІППО ім. В.Сухомлинського, 2007. – 70 с.

10.       Закон України «Про загальну середню освіту» : за станом на 1 жовт.     2010 р. / Верховна Рада України // Освіта України : нормативна база. – К. : КНТ, 2010. – С. 93–116.

11.       Касьянова О.М. Моніторинг управління навчальним закладом / О.М. Касьянова. – Х. : Основа, 2004. – 96 с. – (Бібліотека журналу «Управління школою»).

12.       Лаврук В. Діагностика управлінської компетентності директора школи / Лаврук В. – К. : Шкільний світ, 2008. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

13.  Москальова Л. Професійне становлення у практиці управління / Л. Москальова, Ю. Шевченко [Електронний ресурс] // Oсвітa.ua (Вид-во «Плеяди»), 2008. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/manage/1079/.

14.       Пахолівецька М.В. Готуємо керівників нової генерації / М.В. Пахолівецька, О.П. Махно // Директор школи (Шкільний світ). – 2010. –  № 10. – С. 3–7

15.   Пекельна В.С. Управління школою / Пекельна В.С., Удод О.А. – Дніпропетровськ, 1998. – 260 с.

16.        Про Національну доктрину розвитку освіти : Указ Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002 [Електронний ресурс] / Президент України. – Офіційне Інтернет-представництво Президента України, 2004. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/.