Пахолівецька М.В.,

директор Центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ

ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО

ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Розглядаються проблеми науково-методичного забезпечення підвищення рівня готовності вчителів до здійснення громадянського виховання молодших школярів в умовах міської методичної служби.

Ключові слова: професійна компетентність учителя, методична робота, громадянське виховання учнів.

Рассматриваются проблемы научно-методического обеспечения повышения уровня готовности учителей к осуществлению гражданского воспитания младших школьников в условиях городской методической службы.

Ключевые слова: профессиональная компетентность учителя, методическая работа, гражданское воспитание учащихся

The author examines the problems of scientific methods of raising teachers' preparedness to implement civic education primary school children in сity methodical service.

Keywords: professional competence of teachers, methodical work, civic education pupils.

Центр методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради як заклад післядипломної педагогічної освіти велику увагу приділяє науково-методичному забезпеченню підвищення рівня готовності вчителів до формування громадянської компетентності молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах. Моделюванню структури, визначенню змісту, форм і методів організації цієї роботи передують діагностичне анкетування вчителів, аналіз стану виховної роботи, результатів атестації вчителів.

Важливе місце в роботі адміністрації Центру методичної та соціально-психологічної служби (далі – ЦМСПС) відводиться науково-методичному забезпеченню процесу зростання професійної компетентності вчителів. Особливістю міської методичної роботи є  проведення двічі на рік загальних засідань методичних об’єднань, циклових МО різних фахів та диференційованих семінарів-практикумів відповідно до трьох моделей (з низьким, середнім, високим рівнями) сформованості дидактичних умінь і розвитку творчості педагогів.

ЦМСПС спрямовував свою діяльність на вирішення науково-методичної проблеми «Підвищення фахового рівня педагогів, розвиток їх творчої ініціативи шляхом оптимального поєднання основних та сучасних форм методичної роботи» на основі перспективного і поточного планування. Блочно-модульна система планування дає уявлення про провідні напрями діяльності центру. Додатками до річного плану є плани роботи  міських методичних формувань.

         Плануванню передують діагностичне анкетування, вивчення інтересів, запитів і практичних потреб учителів. Крім цього, проект річного плану роботи, що надсилається щороку до навчальних закладів у травні, забезпечує координацію діяльності ЦМСПС з роботою закладів, своєчасне інформування освітян про методичні заходи, їх зміст і форми проведення та спонукає до вільного вибору форм участі в роботі методичних формувань.

Завдання, які ставить перед собою ЦМСПС у роботі з учителями початкових класів на сучасному етапі – задоволення потреб кожного в оволодінні інноваційними методами і формами здійснення громадянського виховання молодших школярів.

У процесі організації методичної роботи з педагогами міста працівники ЦМСПС націлюють увагу на створення оптимальних умов для розвитку творчої майстерності, ініціативи освітян, на удосконалення форм і методів підвищення їх кваліфікації, ефективне використання дистанційних форм навчання, трансформування наукових ідей у педагогічну практику, підтримку інноваційної діяльності та здійснення експериментальної роботи тощо.

Методисти ЦМСПС звертають особливу увагу на надання методичної допомоги молодим спеціалістам, сприяють росту їхньої професійної майстерності, залученню до активної участі в роботі методичних формувань. Метою методичної роботи з молодими учителями початкових класів є удосконалення системи знань з методики викладання навчальних предметів та освоєння позитивного досвіду. Використовуються такі форми методичної роботи: місячник педагога-стажиста, семінари-практикуми, співбесіди, групові консультації, декада ініціативи і творчості молодих, «майстер-класи» досвідчених учителів, співбесіди, відкриті уроки, огляди новинок психолого-педагогічної та методичної літератури. Особливу увагу працівники ЦМСПС надають пропаганді  педагогічної спадщини В.Сухомлинського.

У рамках місячника вчителя-стажиста, присвяченого пам’яті В.Сухомлинського, проводяться майстер-класи досвідчених педагогів. Молоді вчителі мають можливість ознайомитися з особливостями організації навчально-виховного процесу з різних предметів, використанням педагогічних ідей В.О.Сухомлинського під час уроків та в позаурочний час, шляхами застосування сучасних форм та методів громадянського виховання, отримати відповіді на поставлені запитання від досвідчених педагогів.

Методистами ЦМСПС для молодих спеціалістів проводяться засідання Школи професійної адаптації вчителя-стажиста з проблеми: «Піднесення ефективності громадянського виховання на основі творчої реалізації педагогічної спадщини В.Сухомлинського» та групові консультації.

Протягом Місячника молодого спеціаліста працівники центру методичної та соціально-психологічної служби проводять індивідуальні консультації для молодих педагогів, під час яких обговорюються такі питання:

- шляхи та способи активізації громадянської активності школярів;

- організація виховної роботи в  класному колективі;

- основні підходи до календарно-тематичного планування виховного процесу.

Підсумком методичної роботи з молодими вчителями є декада «Ініціатива і творчість молодих». Відкриті уроки, виховні заходи, звіти педагогів-стажистів щодо підсумків їх першого року роботи та питань самоосвіти дають можливість визначити рівень зростання їхньої фахової майстерності, зокрема й стосовно вмінь здійснення громадянського виховання учнів.

Основною формою роботи з учителями середнього рівня сформованості дидактичних і виховних умінь є методичні об’єднання, семінари-практикуми, які спрямовані на реалізацію єдиної науково-методичної проблеми «Підвищення фахового рівня педагогів, розвиток їх творчої ініціативи шляхом оптимального поєднання основних та сучасних форм методичної роботи». Напрямами діяльності зазначених методичних формувань є:

- опрацювання Державних стандартів освіти, нормативно-директивних документів, методичних рекомендацій, навчальних посібників з питань удосконалення змісту і методики навчально-виховної роботи, методичних вісників КОІППО, посібників, виданих ЦМСПС;

- забезпечення засвоєння й використання найбільш раціональних методів і прийомів навчання та виховання школярів;

- підвищення рівня дидактичної й методичної підготовки педагогів до організації та здійснення навчально-виховного процесу;

- обмін досвідом успішної педагогічної діяльності;

- забезпечення наступності на всіх рівнях шкільного навчання, адаптації дитини до навчання, вирішення проблем адаптаційного періоду;

- підвищення ролі самоосвіти в удосконаленні професійної майстерності педагогів;

- вивчення, апробація, впровадження досягнень психолого-педагогічної науки й перспективного педагогічного досвіду.

Використання семінарів-практикумів дає можливість вдосконалити, оновити, поповнити теоретичні знання педагогів в умовах модернізації освіти, сприяє розвитку умінь творчого мислення, виробленню навичок аналізу й узагальнення власних напрацювань. Зокрема, звертається увага на громадянську спрямованість виховання молодших школярів, громадянсько-орієнтовану  комунікативну взаємодію вчителя з учнем.

Слід відмітити, що спілкуванню вчителя та учнів на громадянському рівні виняткового значення надавав В.О.Сухомлинський: «Я закликаю маленьких громадян – і вони відповідають на мої заклики найтоншими рухами душі: я прошу їх замислитись над власною життєвою долею, пройденим героєм до вершини подвигу – і вони йдуть разом зі мною, захоплюються й благоговіють, обурюються, дивляться вперше на складні явища життя широко відкритими очима й стискають кулаки від ненависті до ворога Велика виховна сила бесіди про громадянськість розкривається тоді, коли я, вихователь, і мої маленькі громадяни, немовби зливаючись в єдине ціле, разом пізнаємо, відкриваємо великий світ громадянськості. Саме тоді, коли, слухаючи мене, Івась бачить, відчуває в мене передусім громадянина – однодумця, він і починає активно ставитись до самого себе. Громадянськість – це пристрасть людського серця, і донести до юних душ пристрасть боротьби можна лише тоді, коли ти сам постаєш перед своїми вихованцями як громадянин» [12].

Учні в молодших класах виступають переважно як об’єкт громадянського виховання, в якому вчитель здійснює бажані зміни.

Комунікативний вплив учителя на громадянську сферу учнів цілеспрямовано та регульовано здійснюється в основному шляхом використання таких механізмів: переконання, навіювання, наслідування (часто їх називають соціально-психологічними методами) [3].

Методисти ЦМСПС звертають увагу педагогів на те, що переконання як механізм і метод впливу слід відрізняти від переконання як властивості, компонента психіки, що включає в себе знання, поєднанні з щирою впевненістю в їх істинності.

Учитель сам повинен бути глибоко впевненим в тих істинах, які він пропагує. Аргументи повинні бути безперечними та переконливими, базуватись на достовірних фактах, статистичних даних, загальновизнаних наукових положеннях, практичному досвіді, тобто відповідати логічному закону достатньої підстави. Без аргументації неможливо розкрити сутність тих чи інших явищ державної дійсності .

Ефективність переконання залежить від опори не тільки на нові факти, а й на ті, що подавались раніше. Переконання повинно спиратись на активне взаємофункціонування різних видів мислення: репродуктивного та творчого, емпіричного й теоретичного, конкретного й абстрактного.

Наслідування – це відтворення молодшим школярем громадянської поведінки дорослих. Позитивним прикладом до наслідування є герої художніх творів. Ми повинні пам’ятати, що для дітей входження в життя й пізнання його пов’язане із власною практичною діяльністю, у якій вони фіксують побачене, почуте, сприйняте: моделюють, придумують, фантазують. Такими видами діяльності може бути: пізнавальна (збагачує уявлення учнів про навколишню дійсність, формує громадянський світогляд і початок філософських знань, розширює кругозір); суспільно-корисна (спрямована на загальну користь і благо, проявляється як турбота про інших); ціннісно-орієнтована (розкриває духовні й соціально-значущі цінності й орієнтує їх на поведінку дітей); художньо-творча (дає змогу реалізувати індивідуально-творчі задатки й здібності); вільне спілкування (організація дозвілля молодших школярів вчить відносинам).

В умовах використання особистісно орієнтованих технологій, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів поряд з традиційними впроваджуються різні методи активного навчання: моделювання та проблемно-діяльнісні ігри, аналіз конкретних педагогічних ситуацій, тренінги розвитку умінь і навичок, соціально-психологічні, соціально-комунікативні тренінги.

Однією з поширених форм методичної роботи з учителями є групові та індивідуальні консультації з проблем: «Громадянське виховання в сучасній теорії та практиці», «Громадянська освіта як цілеспрямований процес формування й розвитку особистості», «З чого починати створення системи громадянської освіти», «Де і як вчитися громадянськості» та інші.

Слід зазначити, що при проведенні заходів методисти не лише надають перевагу активним та інтерактивним методам роботи, але й наповнюють їх творчим змістом, аналізують їх результативність. Таким чином, методисти виступають у ролі фасилітаторів – надають допомогу в особистісному професійному розвитку вчителів, створюють умови для формування у них здатності набувати новий досвід, усвідомлення значущості нової педагогічної ідеї для вдосконалення освітньої практики.

Значно сприяє розвитку індивідуальної  траєкторії  педагогів високого рівня сформованості дидактичних та виховних умінь різноманітність форм методичної роботи з ними:

- семінарів-практикумів для керівників шкільних МО;

- творчих груп;

- майстер-класів;

- авторських семінарів;         

- опорних шкіл.

Налагоджена система навчання методичного активу допомагає якісному здійсненню науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в закладах освіти, яка включає: семінари-практикуми для керівників ШМО, настановні тижні та наради, педагогічні інформації, співбесіди, зустрічі з викладачами КДПУ, навчання в обласних методичних формуваннях КОІППО.

Працівники центру методичної та соціально-психологічної служби великого значення надають використанню інформаційних технологій для удосконалення методичної роботи, навчально-виховного процесу та для підвищення кваліфікаційного рівня вчителів. Пріоритетними напрямками застосування інформаційних технологій в діяльності центру щодо науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу є:

- підготовка педагогічних кадрів до використання інформаційних технологій у виховному процесі;

- організація дистанційного навчання педагогів;

- створення інформаційних баз даних;

- інтеграція в міжнародний освітній простір.

З метою формування у педагогічних працівників навичок ефективного використання інформаційних технологій центр проводить тренінги з питань створення та впровадження в практичну діяльність навчальних проектів з таких проблем: «Діагностика громадянської вихованості школярів», «Визначення пріоритетних напрямків громадянської освіти». Розроблено методичні рекомендації щодо координації діяльності методистів, керівників шкіл,  правоохоронних органів, батьків, бібліотекарів, працівників закладів культури з питань громадянського виховання учнів, організовано дистанційне навчання педагогів (групові консультації для педагогів міста з використанням веб-камери), забезпечено обмін інформацією через сайт управління освіти. 

Значне підвищення ефективності співпраці центру з педагогічними колективами навчальних закладів міста щодо обміну інформацією стало можливим завдяки використанню електронної пошти.

Особлива роль у системі методичної роботи ЦМСПС з педагогічними кадрами належить опорним школам, які є центрами впровадження досягнень педагогічної науки і перспективного досвіду, підвищення професійної майстерності педагогів. Творчий потенціал опорних навчальних закладів широко використовується при проведенні міських методичних заходів, педагогічних практикумів для слухачів курсів при КОІППО, педагогічних читань, науково-практичних конференцій. Так, під час Всеукраїнської науково-практичній конференції з проблеми: «Розвиток дидактичних ідей В.О. Сухомлинського в сучасній освіті» відбулася презентація досвіду роботи директорів опорних закладів з проблеми "Трансформація ідей В.О.Сухомлинського в сучасній школі” (ЗОШ І ст. "Мрія”, ДНЗ № 24).

Створення ефективної, координованої системи роботи з педагогічними кадрами з питань вивчення, впровадження досягнень педагогічної науки, передового педагогічного досвіду (далі ППД) – одне з головних завдань центру методичної та соціально-психологічної служби. Працівники центру належну увагу приділяють моделюванню, вивченню, узагальненню ППД педагогічних працівників. У міському банку ППД налічується близько 200 їх адрес, серед яких понад 20% – з проблем удосконалення виховної роботи з учнями.

Однак є невикористані резерви, які мають сприяти удосконаленню системи методичної роботи в навчальних закладах, а саме:

- розробка додаткового інструментарію проведення діагностики зростання фахової компетентності педагогів різних рівнів сформованості дидактичних і виховних умінь;

-  урізноманітнення форм методичної роботи та поглиблення практичної спрямованості при проведенні засідань методичних формувань;

- проведення моніторингових досліджень щодо ефективності функціонування систем методичної роботи в навчальних закладах;

- всебічне використання психологічного супроводу методичних заходів тощо.

Центр методичної та соціально-психологічної служби працює над  проблемою «Вдосконалення системи науково-методичної роботи як шлях підвищення професійного рівня, розвитку творчості педагогів міста». Для реалізації проблеми визначені завдання:

-   пошук нових універсальних засобів розвитку методичної роботи;

-   новий підхід до розвитку професійного зростання вчителів;

- підготовка вчителів до оволодіння новими педагогічними технологіями;

- удосконалення роботи щодо підвищення  професійної компетентності педагогів;

- удосконалення спільної з Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського діяльності щодо впровадження андрагогічного циклу професійного розвитку педпрацівників у міжкурсовий період;

- залучення педагогів до друку передового досвіду в педагогічній пресі;

- координація діяльності методичних формувань, оновлення форм та змісту їх роботи;

- забезпечення педагогічних умов соціалізації школярів та розвиток їхніх ключових компетентностей в ході навчально-виховної роботи;

-  удосконалення системи індивідуальної роботи з педагогами;

-  широке пропагування педагогічних ідей В.О.Сухомлинського;

- надання психолого-педагогічних консультацій для учасників навчально-виховного процесу, батьків та різних категорій населення.

Однак, тільки цілісний системний підхід в освіті, який охоплює всі сторони життя учня, допоможе найбільш оптимально розвинути дитину, сформувати її як особистість, закласти в ній морально-духовні й громадянські цінності.

Література

1. Громадянське виховання учнівської молоді: проблеми, досвід : навч.-метод. посіб. / ред. кол.– Рівне, 2004. – 112 с.

2. Даниленко Л. І. Зміст післядипломної освіти в інноваційному полі перетворень / Л. І. Даниленко, В. Ф. Паламарчук. – Післядипломна освіта в Україні. – 2008.  – № 1. –          С. 16–21.

         3. Дивак В. В. Методична робота – складова післядипломної педагогічної освіти / В. В. Дивак. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 1. – С. 13.

4. Жерносєк І. П. Моделювання передового педагогічного досвіду: реалізація прогностичної та моделюючої функцій / І. П. Жерносєк // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 1. – С. 87–91.

5. Москаленко І. Використання інтерактивних технологій у процесі підвищення педагогічної майстерності сучасного вчителя / І. Москаленко //  Післядипломна освіта в Україні. – 2006. – № 2. – С. 48–52.

         6. Набока Л. Я. Особливості навчання дорослих з погляду педагогічної технології / Л. Я. Набока // Післядипломна освіта в Україні. – 2008. – № 1. –        С. 49–51.

7. Постельняк А. І Модернізація системи навчання працівників методичних кабінетів (центрів) у міжкурсовий період / А. І. Постельняк, О. В. Половенко // Педагогічний вісник. – 2007. – № 1. – С. 54–57.

8. Пуцов В. І. Системний підхід до організації науково-методичної роботи. Робота методкабінету / В. І. Пуцов. – К. : Вид. дім «Шкільний світ». Вид. Л. Галіцина, 2005. – 128 с.

9. Ситник О. П. Професійна компетентність вчителя / О. П. Ситник // Управління школою. – 2006. –  № 14. – С. 2–9.

10. Сухомлинський В.О. Бесіди про громадянськість. Вибрані твори: В 5 т. – К. : Рад. шк., 1976. – Т. 1.