УДК 373.4.024.61  

Особливості здійснення допрофільного

і профільного навчання з спеціалізації «Кухар»

Ольга Бондар,

заступник директора з навчально-виховної роботи,

Ірина Єфіменко,

вчитель технологічного профілю, спеціалізація «Кухар»

Комунального закладу Навчально-виховне об'єднання № 33 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

У статті розглянуто особливості профільного навчання в умовах основної школи, висвітлено форми організації профільного навчання та розкрито дидактичний аспект здійснення допрофільного і профільного навчання.

Ключові слова: профільне навчання, форми організації профільного та допрофільного навчання, дидактичні етапи уроку.

In the article considered the features of the specialized study in terms of basic education schools, highlighted forms of specialized education and revealed didactic aspect of the implementation of pre specialized and specialized studies .

Keywords: specialized education, forms of organization  pre specialized and specialized studies, didactic stages of the lesson.

У нових соцiально-полiтичних та економічних умовах першочергового значення набуває проблема вдосконалення національної системи освіти, спрямованої на розвиток талантів, розумових i фізичних здібностей людини як особистості та найвищої цiнностi суспільства. Пріоритетним завданням реформування й модернізації освіти в Україні визначено організацію профільного навчання в загальноосвітній школі. Профілізація є основою успішної соціалізації особистості, тому що спрямована на гуманізацію освіти, задоволення освітніх потреб, поширення індивідуалізації та диференціації в навчанні, упровадження інформаційних технологій і педагогічних інновацій, здійснення неперервної професійної освіти.

Проблема профільного навчання старшокласників, напрями його розвитку окреслені в основних державних документах про освіту в Україні: Державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» (1993 р.); законах України: «Про освіту» (1991 р.), «Про загальну середню освіту» (1999 р.); «Концепції загальної середньої освіти» (12-річна школа) (2001 р.); «Національній доктрині розвитку освіти» (2002 р.); «Концепції профільного навчання в старшій школі» (2003 р.) та інших [7].

Аналіз наукових праць засвідчив, що вітчизняними та зарубіжними науковцями досліджено різні аспекти профілізації загальноосвітньої школи. Цю проблему вивчали в процесі висвітлення загальних теоретичних питань диференціації навчання вітчизняні дидакти Н. М. Бібік, М .І. Бурда, В. І. Кизенко, С. П. Логачевська, Л. І. Покроєва, А. П. Самодрин; російські дослідники П. С. Лернер, В. М. Монахов, В. А. Орлов, А. А. Пінський, А. В. Хуторський.

Профільне навчання у психологічних особливостях розглядається у дослідженнях В. М. Алфімова, Л. І. Божович, В. В. Давидова, С. Д. Максименка [6], С. Л. Рубінштейна, Е. П. Ямбурга.

Досвід реалізації зарубіжного профільного навчання проаналізовано у працях Н. М. Воскресенської, О. І. Локшиної, Н. В. Семергей, М. І. Сметанського, І. І. Сотніченко, О. Л. Сидоренко [9].

Вагомим внеском у розроблення організаційних засад профільного навчання в загальноосвітній школі державної форми власності стали праці І. Л. Лікарчука (вивчається елективне профільне навчання), А. О. Остапенка, А. Ю. Скопіна (розкривається різновіковий розподіл профілів), І. В. Фролова (аналізується внутрішньокласна профільна диференціація), А. В. Макарчук, Н. К. Райсвіха (характеризується дистанційне профільне навчання) тощо [2].

Аналіз теоретичних джерел вітчизняних і зарубіжних учених дозволяє виділити, потреби, які стримують розвиток профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів:

– потреба в електронно – комп’ютерному забезпеченні профільного навчання в умовах загальноосвітніх навчальних закладів;

– потреба в науково-методичному забезпеченні профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах;

– вимоги вищих навчальних закладів щодо якості освіти майбутніх абітурієнтів.

Мета профільного навчання в школі – задоволення освітніх та професійних потреб учнів та розвиток їхніх здібностей у певній галузі пізнавальної та практичної діяльності. Завдання , що ми ставимо перед собою : задоволення освітніх потреб учнів, розвиток їхньої творчої самостійності, формування ціннісних орієнтацій, створення умов для подальшої професійної підготовки, вибору професії. Форми організації навчальної діяльності : поглиблене вивчення предмету.

Згідно з Концепцією профільного навчання у старшій школі профільне навчання – це вид диференційованого навчання, при якому враховуються освітні потреби, нахили та здібності учня і створюються умови для навчання старшокласників згідно з їх професійним самовизначенням [5].

Сучасний старшокласник прагне знати не тільки те, які знання йому треба засвоїти, яких навичок набути, а й навіщо це йому знадобиться в подальшому житті. Профілювання саме й орієнтоване на індивідуалізацію навчання і соціалізацію учнів з урахуванням реальних потреб ринку праці. Саме тому, в 1995р. в нашому закладі почалося впровадження трудового профільного навчання. Згідно з результатами діагностики учнів, учителів і батьків, рішенням педагогічної ради було організовано спеціалізовані 10 і 11 класи за профілем «Кухарська справа». Для жителів нашого мікрорайону така форма організації навчання в закладі ІІІ ступеню – дуже зручна, адже це дало змогу кільком десяткам наших випускників влаштуватися на роботу в сферу обслуговування. Особливо цінним це виявилося для юнаків, які йшли до лав Збройних сил маючи певну спеціальність. В закладі створено необхідну матеріально – технічну базу, яка систематично поновлюється.

Метою профільного навчання є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя; виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково – практичної, дослідницько – пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, творчих, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти [3].

Основними завданнями профільного навчання є створення умов для пізнавальної діяльності учнів. Одна з найважливіших із них – забезпечення наочності навчання.

У практиці роботи вчителів трудового навчання навіть у кризовій ситуації щодо матеріально – технічного забезпечення освіти використовують велику кількість наочних засобів, бо без них неможливо розкрити зміст навчального матеріалу, створити в учнів необхідні уявлення, образи, розвивати їхні просторову уяву й технічне мислення, а також набути практичних навичок.

         Це спонукає вчителів разом з учнями нашого закладу самостійно шукати шляхи поповнення навчально – матеріальної бази, створювати посібники, пристрої та обладнання в кабінет трудового навчання. .На уроках профільного трудового навчання учні навчаються не тільки готувати їжу, а і виготовлять макети с папье-маше: вареники; пельмені; натюрморт із фруктів. В рамках шкільного конкурсу «Кабінет року», кабінет «Кухарська справа»  поповнився власноруч створеними  стендами:

-                    квіткова клумба;

-                    овочеві шедеври;

-                    крупи та бобові;

-                    макаронні вироби;

-                    смачні рецепти;

-                    гороскоп  «твоє меню».

Упровадження профільного навчання здійснюється на основі раціонального використання варіативної складової змісту освіти з урахуванням пізнавальних інтересів, освітніх запитів, індивідуальних особливостей, життєвих планів учнів, створення реальних умов для повноцінного розвитку кожного школяра, орієнтації навчального процесу на кожну окрему особистість.

Профільному навчанню в закладі передує допрофільна підготовка для учнів 8 – 9-х класів. Саме в цьому віці (12 – 13 років) підлітки починають проявляти зацікавленість до вибору подальшої освітньої траєкторії, оволодівають навичками, які дозволяють їм оцінити свої здібності попередній вибір. Від цього вибору залежить успішність навчання в старших класах, підготовка до наступного ступеня освіти і майбутньої професійної діяльності. Чим правильніше учні зроблять вибір, тим менше розчарувань і труднощів буде в житті молодої людини.

         Допрофільна підготовка – це підготовка і орієнтація не лише відносно вибору профілю, а й стосовно конкретного місця і форми продовження освіти [1].

         Введення профільного навчання в закладі передбачає:

-         наявність високого фахового й загального освітньо – культурного рівня вчителів;

-         розробку нормативних документів;

-         створення навчально – методичного забезпечення;

-         оновлення матеріально – технічної бази;

-         налагодження співпраці з позашкільними закладами (ліцей побутового обслуговування та ліцей сфери послуг).

Робочий навчальний план для 10-11 класів реалізує завдання для розвитку творчої обдарованості, озброює знаннями понад державний мінімум з обраного профілю (рис. 1).

Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу звертається  на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, вчитель навчає їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлює із заходами попередження травматизму.

Рис. 3.1  Структура профільного навчання в закладі

Відповідно до положення про державну підсумкову атестацію учні 11 класу складають державну підсумкову атестацію з предмету «Технології» [4].

Для уніфікації побудови сучасного уроку використовуються загальнодидактичні етапи уроку (організаційний; перевірки домашнього завдання; всебічної перевірки ступеню засвоєння змісту навчального матеріалу; підготовки до активного й свідомого засвоєння нового навчального матеріалу; засвоєння нового навчального матеріалу; перевірки розуміння й корекції засвоєння учнями нового навчального матеріалу та практичної частини; повідомлення підсумків уроку; інформації про домашнє завдання, інструктажу щодо його виконання), впровадження яких дозволять побудову дидактичних ланок уроку. Таким чином, установлення на кожному етапі уроку певної навчальної мети, порції змісту освіти, методу навчання і є власне формою організації навчально-пізнавальної діяльності –«певним дидактичним квантом», дидактичною ланкою уроку.

На уроках профільного навчання спеціалізація «Кухар» застосовуються й інші форми організації навчання: лекції, семінарські заняття, диспути, екскурсії, практичні заняття тощо. Теоретична підготовка проводиться у таких формах: різні типи уроків, лекція, теоретичний семінар, практичний семінар, урок-конференція, лабораторно-практичне заняття, індивідуальні заняття з учнями, виконання учнями індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, проект, випускна та проміжна етапна кваліфікаційна робота), навчальна та інші форми організації теоретичного і практичного навчання.

На уроках використовуються форми навчання, які залучають учнів до раціоналізаторства, творчого застосування знань розв‘язання виробничих завдань.

Необхідною умовою підготовки конкурентоспроможних фахівців, принципових, ініціативних, здатних до свідомої трудової соціальної діяльності, є використання активних форм навчально-пізнавальної роботи учнів («акваріум», «займи позицію», «мозковий штурм», групові та парні форми навчально-трудової діяльності учнів). Саме активізація процесу навчання забезпечує активну й самостійну теоретичну і практичну діяльність учнів у всіх ланках навчального процесу.

Абстрактність у навчанні, недостатнє дотримання дидактичних принципів наочності, свідомості й активності, механічне заучування навчального матеріалу без достатнього розуміння і вміння застосувати його на практиці приводять до формалізму у навчанні. Тому на уроках профільного трудового навчання «Кухар» вчитель застосовує демонстрації показу нових прийомів трудової діяльності з одночасним опитуванням учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних вчителем.

На уроках профільного навчання використовуються проблемні питання; проблемні завдання; проблемна ситуація; проблемний виклад матеріалу. Під час застосування методу проблемного викладу вчитель повідомляє новий матеріал, а учні при цьому залучаються  до активної розумової діяльності. Це здійснюється у формі лекції, розповіді, бесіди. Проблемність при цьому створюється за допомогою прийомів, мета яких – викликати в учнів зацікавленість розкриттям всього процесу виникнення і розв’язання проблем: прийом аналогій, пошук суперечностей, повідомлення історичних фактів тощо. Під час проблемного викладу матеріалу учні навчаються логіки наукового пізнання.

Вчителем профільного трудового навчання Єфіменко І. О., розроблені тематичні тести до розділів, що вивчаються.

При конструюванні тестів витримуються такі вимоги:

- зміст матеріалу, що перевіряється в процесі тестування, впорядкований за обсягом інформації, рівнем засвоювання, структурою знань;

- стислість за часом;

- наочність диференціюючої міри складності тестового завдання.

Завдання, що використовуються в тестах, поділяються на два типи:

- завдання з вільним складанням відповіді (відкриті завдання);

- завдання з наданими відповідями (закриті завдання).

Запитання в тесті розташовані в порядку поступового зростання складності.

Отже, профіль – головний чинник проектування навчально-виховного процесу в профільній школі, становить сукупність змістових елементів діяльності людини інтелектуального й прикладного характеру, забезпечує «потік» навчання «ремесло – технологія – наука».

Профорієнтаційна робота повинна служити одній меті – активізувати учня, сформувати у нього прагнення до самостійного вибору професії з урахуванням отриманих знань про себе, свої здібності і перспективи їх розвитку.

Список використаних джерел

1. Бібік Н. М. Проблема профільного навчання в педагогічній теорії практиці. / Н. М. Бібік // Профільне навчання: Теорія і практика : 3б. наук, праць за матеріалами методологічного семінару АПН України.– К. : Пед. преса, 2006. – c. 23–29.

2. Бурда М. І. Особистісна орієнтація змісту профільного навчання / М. І.Бурда // Профільне навчання: Теорія і практика: 36. наук. праць за матеріалами методолог. семінару АПН України. – К.: Пед.Преса, 2006. – с. 100–104.

3. Губачов О. Побудова структурно-функціональної моделі індивідуалізації допрофільної підготовки учнів основної школи: дидактичні аспекти / О. Губачов // Освіта і управління. – 2007. – Том 10. – N 1. – С. 57–62.

4. Державний стандарт базової і повної середньої освіти./ Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/education/average/drzh_stand.doc.

5. Концепція профільного навчання в старшій школі: за станом на 27 березня 2007 р. / Затверджено Рішенням колегії Міносвіти і науки України 25.09.2003 N 10/12-2. – [Електронний ресурс] . – Режим доступу: www.uazakon.com/document/fpart86/idx86618.htm.

6. Максименко С. Д. Психологічний супровід профільного навчання / С. Д. Максименко // Профільне навчання: Теорія і практика: 36. наук. праць за матеріалами методологічного семінару АПН України. – К. : Педагогічна преса, 2006. – С. 36–40.

7. Милерян Е. А. Психология формирования общетрудовых политехнических учений / Е. А. Милерян – М., «Педагогика», 1973. – 300 с.

8. Сидоренко О. Л. Профільна освіта і професійна орієнтація в школі взаємопов’язані складові соціалізації учнівської молоді / О. Л. Сидоренко // Профільне навчання: Теорія і практика : 36. наук. праць за матеріалами методолог. семінару АПН України. – К. : Педагогічна преса, 2006. – С. 85–89.

Повний текст статті (з рисунком): /bondar_ef1menko_02.01.doc

Бондар Ольга Вікторівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики, кваліфікаційна категорія вища, старший вчитель;

Єфіменко Ірина Олександрівна,

вчитель технологічного профілю, спеціалізація «Кухар».

Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання № 33 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», заступник директора з навчально-виховної роботи.