УДК 372.893 : 377.031

Переваги профільно-компетентнісної школи

Надія Феденко, вчитель історії та суспільствознавчих курсів.

Спеціалізована загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 14

 Кіровоградської  міської ради Кіровоградської області

У статті акцентовано увагу на компетентнісний підхід, як пріорітетний  у формуванні змісту освіти. Розкривається поняття профільно-компетентнісної школи. Представлено інтеграцію суспільних дисциплін в іноземну мову в умовах профілізації на прикладі курсів за вибором історичного спрямування.

            Ключові слова: компетентісний підхід, профільне навчання, ключові та предметні компетенції, курси.

Advantages of competency approach at school
Fedenko Nadia Valentynivna, a  teacher of history and social science courses

Specialized Secondary school of I-III levels #14 Kirovograd

This article focuses  on the competency approach to secondary education as priority in the formation of educational contents. The role of specialized school is proved. And integration of  social sciences into  foreign languages is outlined.

Keywords: competence approach, specialized school, history courses.

Проблема: особливості та переваги профільно-компетентнісної школи .

            Аналіз досліджень і публікацій. Вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми свідчить, що існують різні погляди щодо реалізації компетентнісного підходу, визначення процесуальних та організаційних основ його впровадження. Однак вітчизняні та зарубіжні науковці (Н.Бібік, В.Болотов, В.Кремень, О.Барановська, К.Баханов та ін.) одноголосні в тому, що найбільш вагомою та відповідальної ланкою реалізації ідей компетентнісного підходу є саме старша профільна школа [10]. У нинішніх умовах компетентнісна парадигма навчання запускається разом з профільною освітою. Стає очевидним, що системні зміни в освіті під силу лише таким педагогічним колективам, які функціонують на основі єдності цінностей, змісту і цілей діяльності [11].

У зв'язку з цим, наголошується про потребу суспільства у колективних суб'єктах діяльності, формування яких є інноваційна діяльність ЗНЗ. Відмінна риса інноваційних пошуків ЗНЗ - сприяння становленню колективу профільно-компетентнісної школи , який у своїй діяльності готовий і здатний до взаємодії з учасниками навчально – виховного процесу своєї установи, до діалогу з учнями та рівноправного партнерства з представниками різних структур, які діють у закладі освіти [8].

Мета статті: визначити особливості та переваги профільно – компетентнісної школи в розрізі умов і напрямків роботи вчителя суспільнознавчих дисциплін.

            Виклад основного матеріалу. Стратегія модернізації освіти передбачає поліпшення якості освіти. Одним зі шляхів оновлення змісту освіти є впровадження компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Однією з моделей компетентнісно-орієнтованої освіти виступає сама  старша профільна школа. Саме профільне навчання дає можливість найповніше реалізувати принцип особистісно зорієнтованого навчання, компетентнісного підходу в навчанні завдяки створенню сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей, інтересів, потреб учнів [12].

            Інноваційна діяльність ЗНЗ є педагогічної системою, яка націлена на формування компетентної особистості людини інформаційного суспільства.

 Враховуючи сучасні тенденції модернізації освіти цю педагогічну систему називають профільно-компетентнісною школою. Профільна, тому що в ній передбачається організація загальноосвітніх процесів за схемою профільної диференціації. І компетентнісної, оскільки вона реалізує новий тип загальної освіти, адекватний інформаційному суспільству, - гуманітарну модель компетентнісної загальної освіти.

            У Державному стандарті загальної освіти підкреслюється, що не знанієвий, а компетентнісний підхід зорієнтований на забезпечення освітніх потреб сучасного постіндустріального суспільства, одиницею вимірювання в якому є потенціал випускника, разом з універсальними знаннями, досвідом випускника з вирішення завдань і компетентнісних дій в політичному, економічному, професійному і культурному житті.

            Такий результат відображає діяльнісно-творчий аспект освіти, який неможливий в рамках традиційних педагогічних систем, бо «існуюча предметно-знанієва освіта може в кращому разі забезпечити реалізацію орієнтовного компоненту творчої активності, але не більш того»

Педагогічну систему у сфері загальної середньої освіти, націлену на формування компетентної особистості інформаційного суспільства, яка розвивається, отримала назву профільно-компетентнісна школа. Вона реалізує, як вже наголошувалося, новий тип освіти - компетентнісну загальну освіту на гуманітарно-особистій основі. Профільно-компетентнісна школа - це педагогічна система, яка забезпечує не просто знання і уміння самі по собі, а складну культурно-дидактичну структуру - «цілісну компетентність учня» (В. В.Серіков) як комплекс властивостей компетентної особистості, які визначають успішність оволодіння компетенціями людини інформаційного суспільства і гуманітарність їх реалізації в життєво-практичних ситуаціях.

            Під поняттям компетентнісний підхід розуміється спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості.

Система компетентностей в освіті має ієрархічну структуру, рівні якої складають:

Ключові компетентності (міжпредметні та надпредметні компетентності) – здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культурнодоцільні види діяльності, ефективно розв’язуючи актуальні індивідуальні та соціальні проблеми;

Загально-галузеві компетентності – компетентності, які формуються учнем впродовж засвоєння змісту тієї чи іншої освітньої галузі у всіх класах середньої школи і які відбиваються у розумінні «способу існування» відповідної галузі – тобто того місця, яке ця галузь займає у суспільстві, а також вміння застосовувати їх на практиці у рамках культурнодоцільної діяльності для розв’язку індивідуальних та соціальних проблем;

Предметні компетентності – складова загально-галузевих компетентностей, яка стосується конкретного предмету [13].

Профільна–компетентна школа, — це школа, у якій: учень розвиває свої професійні та особисті якості; керівник забезпечує успіх діяльності учня й учителя; колектив працює в режимі творчого пошуку; панують відносини партнерської співпраці, атмосфера поваги, довіри, успіху.

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу [6].

Мета профільного навчання: забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя; виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства[3].  

Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти [7].

Однією з необхідних умов досягнення мети компетентнісної загальної освіти, проектованою в профільно-компетентнісній школі  виступає «цілісне вирощення педагога особистісно орієнтованого типу . Такий педагог акцентує свою професійну увагу на вихованні компетентної особистості інформаційного суспільства, що розвивається [10].

На нашу думку, цілеспрямованість профільно-компетентнісної школи як педагогічної системи визначається націленістю властивої їй компетентнісної загальної освіти на виховання компетентної особистості випускника, здібного до особисто-етичного визначення «провідній лінії свого життя і до відповідальної, безпечної життєдіяльності в інформаційному суспільств [11].

 Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має забезпечувати:

загальноосвітню підготовку учнів;

підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає розширене, поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів [8].

Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів та можливостей учнів, перспектив здобуття подальшої освіти і професійних перспектив учнівської молоді.

Наша школа – СЗШ № 14 – має філологічний профіль, напрям – поглиблене вивчення англійської мови. У відповідності до Концепції  профіль навчання охоплює таку сукупність предметів [3]:

·         Базові предмети є обов'язковими для учнів всіх профілів (інваріантна складова). Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти

·         Профільні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільні предмети забезпечують також прикладне спрямування навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, у т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання

Спеціальні курси / профілюючі предмети – це навчальні курси/предмети, які входять до складу відповідного профілю навчання і забезпечують поглиблене й розширене вивчення профільних предметів

·         Вибірково-обов’язкові предмети – це предмети, які вводяться до навчального плану з метою загального розвитку учнів

·          Курси за вибором  забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних  та деяких базових предметів.  Входять до обов’язкової частини навчального плану.

·         Факультативні курси – навчальні курси, що не входять до основної сітки годин і можуть обиратись учнями. Ці курси спрямовані на додаткове та поглиблене вивчення як певних предметів, так і отримання знань із суміжних наукових галузей. Школа надає учневі право обрати факультативний курс [3].

Історія України та всесвітня історія є базовими дисциплінами в межах нашої школи.   Безпосередньо вчителі історії  зосереджують свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інноваційні,  інформаційно-комунікаційні технології  (ІКТ), використання мультимедійних презентацій  та  сприяють формуванню ключових та предметних компетенцій..

У Концепції профільного навчання велика увага приділяється курсам за вибором, які сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.  Курси за вибором у старшій школі можуть вибиратися не тільки згідно з обраним профілем, але й за власним бажанням учня, який хоче поглибити свої знання з певних дисциплін і бути зорієнтовані на певний вид діяльності.   Так учні нашої школи обирають курси за вибором профільні та історичного спрямування : «Українське відродження XX ст.» , «Визначні постаті України» , «Основи демократії» , «Конституційне право України».

Курс «Визначні постаті Украіни» 10 -11 кл.  допоможе учневі краще зрозуміти й усвідомити проблеми української історії впродовж тисячоліття. М.Грушевський писав: «Уся надія в нас , вся сила в народові», - маючи на увазі українську еліту, яка кермує народом у його визвольних змаганнях за кращу долю. Народ є рушійною силою історичного процесу, але на чолі його стоять провідники – князі, церковні ієрархи , земельні володарі, козацька старшина, вчені, письменники, представники інтелігенції.

Ознайомившись із думками й помислами тих осіб , які визначали українську політику в різні епохи , учень зможе краще збагнути й осягнути перебіг історичних подій,  причини наших перемог і поразок. План ознайомлення з історичними постатями побудовано за єдиним принципом, тобто йдеться про місце кожної особи в подіях певної історичної епохи, її внесок у культурне й громадське життя під політичним кутом зору.

Курс «Українське віродження XX ст.» формує учнів пізнавальний інтерес до історії українського суспільства та його поступу , національний світогляд , розуміння подій явищ національного життя в їх історичному розвитку, взаємозв’язку та взаємовпливі. Актуальність даного курсу визначається рівнем зацікавленості суспільства та потребою у глибокому осмисленні певної проблематики. Саме життя поставило в центр освітньої рефлексії проблеми української духовності. І в цьому процесі шкільній історії відводиться провідна роль. Завданнями курсу є : Поглиблення знань учнів з історії українського відродження в 20 ст.; Формування уявлень старшокласників про закономірності та особливості процесу українського державо – та націотворення, духовного розвитку суспільства в зазначений період; З’ясування значення національного відродження для української незалежності та осмислення його в контексті сьогоднішніх процесів державотворення; Виховання патріотичних громадянських почуттів в учнів.

Використовується діяльнісний  і компетентнісний підходи. При вивченні кожної теми визначається перелік умінь і навичок , які мають набути учні під час її вивчення.

Перший перелік складають основні історико-предметні (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні й аксіологічні) уміння та навички, що відповідають їхнім віковим та пізнавальним можливостям, які поступово ускладнюються і поглиблюються.

Другий перелік складають більш складні , комбіновані, інтегровані уміння , навички та емоційно – ціннісні орієнтації й ставлення учнів, що разом складають їх предметну історичну компетентність.   Без опанування учнями першої групи умінь неможливе набуття ними відповідної компетентності. Систематичне та послідовне формування перелічених знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій забезпечує розвиток в учнів відповідних предметних компетенцій з історії і є основою для набуття ними ключових компетенцій.

            Для учнів  11 – класу – викладається курс за вибором «Громадянська освіта: основи демократії» , який не лише забезпечує певний обсяг знань, а й сприяє виробленню в учнів компетентності , необхідної для повноцінного життя в демократичному суспільстві.           

            Важливу роль відіграє  допрофільний  освітній процес , його сутність полягає у формуванні готовності учнів до навчання в старшій школі в умовах профілізації. Ця готовність складається з таких компетентностей учнів: інтелектуальна, яка включає здатність працювати з навчальним матеріалом різного характеру, вміння використовувати самостійно здобуті знання, здатність та інтерес до пошукової і дослідницької діяльності; особистісна, яка включає бажання й уміння виявляти творчу самостійність, організовувати свою діяльність, володіти правилами етики, співробітництва; комунікативна – здатність використовувати засоби мови й мовлення в процесі спілкування; рефлексивна – здатність здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяльності, знаходити й усувати причини труднощів; діяльнісна, яка включає здатність конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату, переносити сформовані вміння на незнайому навчальну ситуацію; креативна – розвиток мотиваційної сфери, бажання і вміння домагатися оригінальності та новизни в кожній навчальній ситуації; емоційна, яка включає емоційну реакцію на кожний факт, явище, пов’язані з вивченням іншомовної культури, уміння набувати чуттєвий досвід. Усі ці компетентності формуються на будь-якому навчальному матеріалі (програмовому, позапрограмовому, курсів за вибором) і сприяють досягненню освітньої мети.

Висновки. В статті представлено мету і завдання профільного навчання, заснованого на компетентнісному підході; Концепцію розвитку та переваги профільно-компетентнісної школи; роль педагога – сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею, комунікативності, самостійного набуття необхідних для професійної діяльності знань, умінь, навичок; результативність – модель випускника інформаційного суспільства.

Перспективи дослідження полягають у пошуках форм та методів вивчення історичних дисциплін в умовах школи філологічного профілю.