УДК 37.07:005.95/.96 : 377.111.3

Досвід, проблеми та перспективи профільного навчання

Наталія Рубахіна,

заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель англійської мови

Комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання № 32 «Спеціалізована загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, позашкільний центр «Школа мистецтв» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

У статті йдеться про науково-методичний супровід інноваційної діяльності як однієї з нових форм організації допрофільної підготовки та профільного навчання, досліджуються проблеми теорії і практики, досвіду та перспектив профільного навчання.

Ключові слова: допрофільна підготовка, профільне навчання, профорієнтаційна робота, діагностика, самовизначення підлітків, психологічна підтримка, супровід, система.

Тhe article discusses the scientific and methodological support of educational innovation districts as one of the new forms of the pre profile training and specialized education. Problems of the theory and practice, experience and prospects of profile training are investigated.

Key words: pre profile training, profile studies, vocationaly-orientation work, diagnostics, self-determination of teenagers, psychological support, models, system.

Профільне навчання в старшій школі – один із найважливіших компонентів модернізації загальної середньої освіти, одна з найбільш життєздатних освітніх реформ. Профілізація потрібна для забезпечення індивідуальних потреб школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, і для професійного самовизначення, до успішної соціалізації, полегшення адаптації до самостійного життя, подолання інфантилізму підлітків, виховання відповідальності за прийняття рішень.

Над проблемою впровадження профільної освіти, створення освітніх округів, підготовки учнів до професійного самовизначення працювало і працює багато вітчизняних і зарубіжних науковців, практиків, зокрема: І.Ареф’єв, Н.Бібік, І.Бурцева, І.Гришина, Д.Єрмаков, В.Кремінь, М.Павлова, Т.Терещук.

Над проблемою впровадження профільної освіт, підготовки учнів до професійного самовизначення працювало і працює багато вітчизняних і зарубіжних науковців, практиків, зокрема: І.Ареф’єв, Н.Бібік, І.Бурцева, І.Гришина, Д.Єрмаков, В.Кремінь, М.Павлова, В.Проскунін, І.Осадчий Т.Терещук. Проте проблема не є остаточно розв’язаною, що зводить питання профільної освіти, освітніх округів у ранг пріоритетних.

Мета статті – розкрити сутність поняття профільного навчання в сучасній науково-педагогічній літературі та нормативних документах, визначити мету та основні його завдання, а також конкретизувати зміст дотичних до профільного навчання поняття.

Сьогодні вже не виникає питання, чи потрібне профільне навчання, а актуальніше інше - навіщо воно потрібне. Чи виконує воно належним чином ту місію, яку на нього покладено, чи завжди досягає своїх цілей?

Важливою умовою успіху профільного навчання є допрофільна підготовка, адже це дві складові одного процесу: самовизначення особистості у виборі напрямку в освітній у професійній діяльності. Основна мета до профільної підготовки – формування у дітей готовності робити свідомий вибір подальшого профілю навчання. Теоретично учні повинні об'єктивно оцінити свої здібності до різних навчальних предметів, обрати профіль, який їм найбільш до вподоби, бути готовими до здобуття подальшої освіти.

Концептуальні державні документи щодо загальної середньої освіти передбачають нові підходи до організації освіти в старшій школі. Це, перш за все, пріоритети профільного навчання, як освітньої структури, що забезпечує організацію навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, створює умови для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності [6]. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієн­тованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії .

Входження України у європейський освітній простір вимагає диференціації, варіативності, багатопрофільності, інтеграції загальної і допрофесійної освіти, як загальної тенденції розвитку старшої профільної школи.

Досвід практичної діяльності дав можливість проаналізувати психологічний супровід організації допрофільного та профільного навчання. Допрофільне навчання створює умови для того, щоб учень відчував професійну освіту. Ключовою ланкою профільного навчання є матеріально - технічне і кадрове забезпечення профільних шкіл. В них повинна бути: література, комп'ютери, програми, навчальна наочність, обладнання уроку, реактиви і матеріали тощо. Але теоретично продекларувати профільне навчання замало. Профільною школа не стає після зміни вивіски, в ній повинні бути кадри, що забезпечують профільне навчання, відповідна матеріальна база.

            Профільну освіту мають одержувати ті і тільки ті учні, які наприкінці 9-го класу визначились із профільним і професійним вибором, але ні в якому разі не за рахунок зниження якості навчання, щоб не знизити загальнокультурний рівень випускника. Документ, що підтверджує середню освіту повинен надавати можливість конкурсного вступу до будь-якого ВНЗ, а от обсяг знань у випускників шкіл різних профілів - різний. Учень не повинен страждати за неправильний вибір, тим більше, що в помилковому виборі буває провина не учня, а школи з причини поганої допрофільної підготовки. Вищі ж навчальні заклади надають перевагу випускникам «свого» профілю [3].

Важливим чинником інноваційного розвитку держави є модернізація системи освіти у напрямі підготовки конкурентоспроможної особистості, здатної до сприйняття євро інтеграційних процесів, до функціонування у глобальних соціокультурних перетвореннях. Тож актуальним завданням сьогодення в

галузі освіти є підготовка людини, здатної творити і сприймати зміни, нововведення, налаштованої на набуття ціннісно значущих компетенцій,  необхідних їй спочатку для самовизначення у виборі профілю навчання, а потім і професійного самовизначення.

Який же сьогодні стан справ у підготовці до профільного навчання, на яке через три роки буде здійснено масовий перехід згідно з Концепцією профільного навчання в старшій школі

Отже, типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів за рівнями змісту та профілями навчання розроблено. Відокремлено напрями навчання, що включають кілька профілів. Зокрема, природничо  –математичний напрям включає фізико - математичний, математичний, фізичний, екологічний, біолого - хімічний, біолого - фізичний, біолого - географічний, біотехнологічний, хіміко - технологічний,фізико - хімічний, агрохімічний профілі. У свою чергу суспільно - гуманітарний напрям навчання поділяється на профілі: історичний, правовий, філософський, економічний.

У філологічному ж напрямі диференціюють профілі: української філології, іноземної філології, історико - філологічний. У технологічному напрямі розрізняють технологічний та інформаційно - технологічний профілі. А от художньо - естетичний та спортивний напрями мають відповідно по одному однойменному профілю [6].

Хотілось би ще зупинитись на питаннях організації профільного навчання і деяких його проблемах при переході від декларацій та педагогічних теорій до практики роботи школи.

Як зазначалося, нові вимоги до вчителя в умовах профільного навчання вимагають подальшої модернізації педагогічної освіти і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, які нині працюють. Адже в найближчі роки профільні предмети та спецкурси має вести чинний педагогічний склад школи. На жаль, спеціалістів - практиків у галузі профільного навчання бракує. Потребує перегляду і зарплатня вчителів профільних предметів. Доплата для вчителів - предметників має становити не менше15% від ставки, тобто так, як

для вчителів іноземної мови в спеціалізованих школах з викладанням іноземної мови з першого класу. Адже обсяг роботи вчителів профільного предмета значно зростає порівняно з непрофільною школою (розробка спецкурсів, проектування індивідуальних навчальних планів, тощо). Потребує вдосконалення і процес вибору профілю навчання. Необхідно, щоб він визначався відповідно до інтересів дитини (elect - вибирати, надавати перевагу), а не вчителя і не навчального закладу. Якщо ж це відбувається саме за останнім варіантом, то, як свідчить попередній досвід, значна частина учнів не продовжує навчання за обраною спеціалізацією. Тому кращими є багатопрофільні заклади, що підвищують можливості вибору профілю навчання для самих учнів. В ідеальному варіанті школа має провести опитування серед учнів та батьків щодо запитів на навчальний профіль, проаналізувати результати психолого - педагогічного моніторингу за тривалий

період і, виходячи із зазначеного та матеріальних можливостей школи, приймати рішення. В цьому випадку максимально за умов колективного навчання враховуються індивідуальні можливості учнів. Учитель профільної школи повинен знати: основоположні документи: закони України " Про освіту ”, " Про загальну середню освіту”, Концепцію профільного навчання в старшій школі; національну доктрину розвитку освіти в Україні; регіональні програмні документи; концепцію і статут загальноосвітнього закладу, в якому працює; основи особистісно орієнтованої педагогіки, індивідуального, гуманістичного підходів та способи їх реалізації у шкільній практиці; наукову інформацію та зміст предметів базового й профільного рівнів; порядок організації  факультативів та елективних курсів; методику організації проектної, науково-дослідницької, пошукової діяльності учнів.

Учитель профільної школи повинен уміти: проектувати навчальний процес, дослідницьку, індивідуальну пошукову діяльність учнів; застосовувати різні види й форми діяльності учнів (навчальні проекти, індивідуальні, групові заняття, самостійну роботу, практику, роботу в лабораторії); застосовувати поряд з традиційними нові форми, методи й засоби педагогічного діагностування, розробляти індивідуальні освітні програми; формувати логіку викладання профільних дисциплін, виходячи з потреб і нахилів учнів; діагностувати й контролювати стадії особистісного та колективного розвитку; розробляти заходи корекційно-педагогічного впливу; застосовувати методи й технології навчання, які б формували навички збору та аналітичної обробки інформації, стимулювали самодіяльність учнів, збагачувати досвід відповідальної діяльності, виробляли навички самоорганізації, розвивали ціннісні орієнтири; використовувати в системі профільного навчання новітні інформаційні технології, елементи модульного, дистанційного навчання; забезпечувати практичну спрямованість навчально-виховного процесу, формування універсальних компетенцій (інтелектуальної, комунікативної, пізнавальної, інформаційної, громадянсько-правової тощо); сприяти професійному самовизначенню старшокласників. Підтримуємо думку дослідників, що найбільш доцільними формами професійно-педагогічної підготовки у вищих навчальних закладах, курсової перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів, що організують допрофільне навчання в основній та профільне навчання у старшій ланці середньої загальноосвітньої школи, є навчання, в якому моделюється соціопредметний зміст професійної діяльності вчителів, а засвоєння ними абстрактних знань як знакових систем формує базу цієї діяльності. Урок є основною формою навчально-виховного процесу, і від того, наскільки серйозно ставиться вчитель до включення в хід уроку профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї школи при підготовки учнів до основного, правильного вибору професії.

Отже, сьогодні для прийняття рішення про вибір профілю навчання доцільно: а) здійснити діагностично-прогностичний підхід (передпрофільна підготовка), який включає вивчення професійних нахилів учнів та ознайомлення з галузями професійної діяльності (в тому числі за рахунок екскурсій на виробництва) з урахуванням ринку праці; б) з'ясувати можливості навчального закладу для реалізації певного профілю; в) проанкетувати учнів і батьків з приводу вибору певного профілю; г) прийняти рішення учням та батькам щодо вибору профілю.

Отже, на сьогодні для ефективного і прискореного просування школи шляхом реалізації профільного навчання необхідно в першу чергу: а) створити методичні рекомендації для складання спецкурсів, зібрати при обласних інститутах підвищення кваліфікації педагогічних працівників банк кращих розробок спецкурсів на електронному і паперовому носіях, навчальних посібників, робочих зошитів, практикумів чи практичних робіт; б) активізувати роботу з підвищення кваліфікації вчителів профільних предметів.

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи.

Психологічний супровід навчально-виховної роботи здійснюється на діагностичній основі, охоплює усі категорії учасників навчально-виховного процесу та характеризується спрямованістю, передусім, на учня, як суб'єкта навчального процесу. Ключовим фактором, що забезпечує ефективність психологічного супроводу – є взаємодія учасників навчально-виховного процесу.

Навчаючи вчителів, класних керівників особливостям профорієнтаційної роботи, доцільно організувати:

1. Семінари для вчителів, які здійснюють до профільну підготовку.

2. Тематичні методичні тижні «Форми допрофільної підготовки».

3. Розробку психолого-педагогічної програми «Науково-методичний супровід допрофільної підготовки».

4. Публікацію методичних рекомендацій, списків літератури, програм спецкурсів та факультативних занять, збірників.

5. Моніторинг ефективності допрофільної підготовки, використання варіативної частини навчальних планів шкіл та інших ЗНЗ.

6. Встановлення ефективності допрофільної підготовки на основі порівняльної характеристики результатів олімпіад, творчих конкурсів.

7. Відкриті уроки з предметів допрофільної підготовки у рамках шкільних та міжшкільних методоб’єднань.

Література

1. Бібік Н.М. Проблема профільного навчання в педагогічній теорії і практиці. Профільне навчання: Теорія і практика / Бібік Н.М. // Зб. наук. праць за матер. методолог. семінару АПН України. – К. : Пед. преса, 2006. – С. 23-29.

2. Бібік Н.М. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти / Бібік Н.М. – Директор школи. – 2004. – № 37. – С. 2-3.

3. Бугайов О. І. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі :

методичні рекомендації / О.І.Бугайов, Д.І.Дейкун – К., 1992. – 31с.

4. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина : психологія, діагностика, педагогіка / Ю.З.Гільбух. – К. : Віпол, 1993. – 75 с. 

5. Готовність учня до профільного навчання / упоряд. В.Рибалка; за заг. ред. С.Максименка, О.Главник. – К. : Мікрос-СВС, 2003. – 112 с. 

6. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2003. – № 24. – 15 с.

7. Кремінь В.Г. Людиноцентризм як філософія творення українського суспільства. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матер. методолог. семінару АПН України. – К. : Пед. преса, 2006. – С. 7-14.

8. Крижко Е.І. Профільне навчання. Довідковий посібник / Крижко Е.І. – С. : мсп "Ната" 2006 – 64 с.

9. Літня школа. Нова організаційна модель освіти старшокласників/ Н.Анікіна, О.Тимощук, О.Чорна. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2005. – 112 с.

10. Огнев’юк В.О. Профільна школа в категоріях цілей і цінностей освіти. Профільне навчання: Теорія і практика / Огнев’юк В.О. // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед. преса, 2006. – С. 15-22.

11. Переходимо на профільне навчання.  Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти / Упорядники: Мороз Г.П., Николин М.М.

12. Профільне навчання: теорія і практика / П.І. Замаскіна, В.І. Кизенко Л.А. Липова, В.В. Малишев, та ін.; під ред. Л.А. Липової. – К. : ВВП «Компас», 2007. – 192 с.

Рубахіна Наталія Степанівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель англійської мови. Спеціаліст вищої категорії, старший учитель. Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання       № 32 «Спеціалізована загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів, позашкільний центр «Школа мистецтв» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області».