УДК 372.893   

ІСТОРИЧНА ПРОФІЛЬНА ОСВІТА В ГІМНАЗІЇ

Валентина Сімеонова,

заступник директора з навчально-виховної роботи, гімназія № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Досліджуються проблеми профільної освіти учнів як одне з найважливіших завдань сучасної освіти, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Ключові слова: профільна освіта, історична профільна освіта, особистісно-зорієнтований підхід до профільного навчання, диференціація навчання, професійна орієнтація молодого покоління, життєві компетентності, навчальні компетенції, стандарт освіти.

  The work deals with the research of the problems of the profile education which is considered to be one of the most significant tasks of modern education that in its way greatly expands the opportunities of pupils in choosing their own educational environment

Key- words: profile, education, historical profile education, personally – oriented approach to profile studying, studying differentiation, professional orientation of young generation, true-life adequacy, educational competence, educational standard.

Модернізація сучасної освіти спрямована на забезпечення умов щодо включення України в міжнародній освітній простір. Особистісний підхід у формуванні творчої особистості передбачає забезпечення успіху в діяльності для кожного учня. Успіх окрилює навіть дорослого, а тим більше - дитину, говорив В.О. Сухомлинський [10]. Профільна освіта покликана забезпечити успіх кожної особистості.

Перегляд основних концепцій змісту профільної освіти передбачає розширення тих можливостей, які відкривають перед учнівською молоддю життєві компетентності. Комплекс знань, умінь і навичок є підґрунтям для набуття необхідних життєвих компетентностей. Набуття знань, умінь і навичок трансформується в компетентності і сприяє гармонійній взаємодії з технологічним суспільством [14].

Реалізуючи ідею профільної особистісно-орієнтованої освіти, на уроках різних освітніх галузей вчитель має можливість формувати цілий ряд компетенцій, що складають в кінцевому результаті ключові життєві компетентності [3].

Ключові компетентності мають предметний характер, формування яких відбувається в комплексі, при вивченні багатьох загальноосвітніх дисциплін, в тому числі історії та суспільних дисциплін. Можна виділити основні етапи процесу формування ключових життєвих компетентностей майбутніх фахівців у будь-якій галузі: формування базових умінь і навичок (початковий); розробка творчих завдань із застосуванням знань по всіх аспектах трудової підготовки (основний); моделювання типових ситуацій у навчальній діяльності (закріплюючий); оцінка та самооцінка рівня сформованості ключової життєвої компетентності за визначеними критеріями (підсумковий).

Підвищення рівня мотивації вивчення історії потребує аналізу та самоаналізу історичних джерел, фактів, подій. Для цього вчителями історії та суспільних дисциплін гімназії застосовується весь методичний комплекс дослідження рівня компетентності учнів – тести, різнорівневі та корекційні завдання, кореляційний аналіз. Вчителі історії гімназії спрямовують навчально-виховний процес на досягнення наявності мотивації, інтересу та готовності учнів до роботи; здобуття відповідних знань, умінь та здатності використання інформації в практичній роботі, інформаційної діяльності із застосуванням інформаційних технологій, забезпечення готовності до пошуку вирішення проблем, творчого потенціалу особистості учня [11].

Історична профільна освіта базується на особистісно-орієнтованих підходах, що передбачають упровадження інноваційних педагогічних технологій та інтерактивних методів навчання (робота в парах, «акваріум», вільний «мікрофон», «кейс-метод», робота в групах, створення ситуації успіху).

Сучасна тенденція практично безмежного поширення інформації, чис­ленних систем інтерпретацій та оцінок минулого з особливою силою вияв­ляється в галузі історії, визначає необхідність зміщення цілей історичної освіти від засвоєння, запам’ятовування фактичної історії до навчання спо­собів опрацювання, структурування, аналізу, критики історичної інформа­ції. Специфіка історії як навчальної дисципліни полягає не стільки у ма­теріалі, з яким працює учень, скільки в тих розумових операціях і способах діяльності, яких він навчається, працюючи з ним та полягає не стільки у знаннях, закладених учителем, скільки у засобах самостійного от­римання учнем історичних знань [13]. Саме такий стиль навчальної діяльності досягається поглибленим вивченням історичних та суспільствознавчих предметів у допрофільних та профільних класах гімназії. Створені умови дають можливість вчителям залучати учнів до процесу дослі­дження, який може бути більш цікавим і захоплюючим для них, ніж звичайне накопичення емпіричних знань.

Профільна освіта в гімназії створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у них орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профілізація навчальних предметів в гімназії найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів [4]. Профільність визначається як добором предметів, так і їхнім змістом. При складанні робочих навчальних планів щодо профілів у гімназії враховано, щоб профіль навчання охоплював таку сукупність предметів: базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором. Засвоєння змісту освіти в гімназії № 9 з профільним навчанням забезпечує загальноосвітню підготовку, по-друге – спеціалізовану поглиблену підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Коли вчителі історії заохочують учнів застосовувати на­вички, пов’язані з аналізом фактів, вони тим самим сприяють виробленню позиції, яка вже сама по собі є «цінністю»: вони шукають найбільш перекон­ливий перебіг подій чи пояснення поведінки не тільки в історії, але й у всіх сферах життя. З часом застосування певних навичок може стати «другою натурою», що передбачає специфічний стиль мислення або ціннісну систе­му, яку в цілому можна охарактеризувати як пошук правди [5].

Учителі історії, як ніхто інший, бачать, який внесок робить їхній пред­мет у справу освіти молоді, виробленню яких знань і навичок він сприяє, які цінності він виховує. Тому їм необхідно насамперед критично й творчо осмислити, проаналізувати та оцінити власну культуру та субкультуру со­ціуму, до якої вони належать, щоб визначити основні питання: «чого», а та­кож «як» вони навчатимуть учнів. Відповіді мають відображати конкретну ситуацію (соціальну, релігійну, політичну), в якій перебувають учні школи.

Виробленню позиції патріота та громадянина своєї держави можна досягти, навчаючи учнів, за новітніми освітніми технологіями та методикою викладання предметів.

Профільні предмети обов’язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання, їх вивчають поглиблено. Особливостями вивчення є: глибше і повніше опанування понять, термінів, законів, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічне впорядкування.

Додаткові години вивчення історії в допрофільних та профільних історичних класах дають можливість вчителям історії формувати в учнів певні вміння – певний рівень компетентності. Саме предметні компетентності: хронологічна – орієнтація в історичному часі; просторова – орієнтація в історичному просторі; інформаційна – вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації; логічна – вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, теорії, ідеї для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів; аксіологічна – оцінка та версії історичного руху та розвитку; мовна – побудова усних та письмових висловлювань про історичні події та явища – в умовах профільного компетентнісно - орієнтованого навчання є об’єктом контролю навчальних досягнень учнів і основним показником результативності навчання. Допрофільне та профільне навчання з історії дає можливість вчителям суспільствознавчих дисциплін з’ясувати, наскільки ґрунтовно опановано учнями курси історії України та всесвітньої історії, більш реально становити для кожного учня рівень навчальних досягнень [6].

На уроках історії вчителі формують предметні вміння, зосереджують увагу учнів на вмінні критично оцінювати інформацію, аналізувати її, пояснювати своє ставлення до досліджуваних об’єктів, самовизначатися в дискусійних питаннях історії і сучасності, аргументувати свою точку зору, виявляючи повагу до інших поглядів і оцінок. Отже поглиблено вивчаючи історію, учні не тільки відкривають для себе таємниці минулого, а й здобувають досвід й уміння, які допомагають жити в сучасному світі.   

Курси за вибором забезпечують внутріпрофільну спеціалізацію, а саме: "Історія епохи очима людини”, "Права людини”, "Громадянська освіта”, "Громадянська освіта: основи демократії”, "Ми – громадяни України”, "Вчимося бути громадянами” – це суспільствознавчі курси, які входять до складу профільного навчання. Вони розширюють, поглиблюють знання, які надаються під час вивчення циклу профільних предметів. Їх обсяг не перевищує встановлену кількість курсів, що має обирати учень. Варіативна складова робочих навчальних планів передбачає в кожному профільному класі навчальні години, доцільне використання яких сприяє формуванню власного "обличчя гімназії”, створює імідж. Вчителі гімназії ефективно використовують варіативну складову, спрямовуючи її на розвиток дитини, її здібностей і нахилів. Спеціальні курси разом з підручниками для профільних класів дають можливість учням обдумати та обговорити можливі шляхи розвитку наукових процесів у світі та державі, застосувати власну уяву, творче мислення та розуміння закономірностей розвитку суспільства, причинно-наслідкового зв’язку між подіями та явищами. Профільне навчання виховує патріота, сучасного громадянина України, який любить свою Батьківщину і в той же час поважає народи інших країн, розуміє, що ми живемо в полікультурному світі і нам необхідно толерантно ставитись до людей іншої раси, мови, віросповідання, їх думок, поглядів, точок зору. Розвиток критичного мислення та компетентностей – одне з пріоритетних завдань профільної освіти. Підручники для профільних класів містять багатоваріативну інформацію, яка дає змогу цчням краще сприймати загальнолюдські цінності [7].

Наприклад, курси, які викладаються у профілі суспільно – гуманітарного напряму дають можливість учням задуматись над проблемами сенсу життя та його кінцевої мети, розуміння вічності людського існування. Перебуваючи в системі суспільних відносин, які постійно удосконалюються, людина має знайти відповідь на ряд морально-етичних питань: що таке совість, обов’язок, честь, відповідальність, справедливість, добро, зло, гідність.

Яким ми хочемо бачити майбутнє покоління? Відповідь, мабуть, треба шукати у площині розбудови профільної освіти. Підростаюче по­коління повинно бути налаштоване на сприйняття свого місця в суспілстві. Щоб процесс профілізації навчання ставав більш якісним, необхідно вдосконалювати методики, форми, прийоми роботи в школі, як про це зазначено в Законі «Про освіту» [1]. Слід зауважити, що введення профільного навчання та індивідуальної роботи з учнями в гімназії за рахунок варіативної складової навчального плану покращує результативність участі учнів в олімпіадах, конкурсах, при складанні державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання. Профільність навчання позитивно впливає на показники успішності учнів.

Для успішного здійснення профілізації освіти у гімназії забезпечено психолого-педагогічний супровід допрофільної підготовки у 5-9 класах з поглибленим вивченням навчальних предметів; здійснюється методичне та матеріально-технічне забезпечення профільного навчання, робота з батьками та громадськістю, вчасно проходить курсова підготовка вчителів у Обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. Василя Сухомлинського. Вчителі гімназії, які працюють у профільних класах використовують новітні освітні технології та методики, раціонально організовують навчання учнів, уникають їх перевантаження.

Допрофільна підготовка у 5-9 класах забезпечується поглибленим вивченням предметів, які у майбутньому стануть профільними. Курси за вибором, факультативи вдало доповнюють знання учнів.

Адміністрацією гімназії та класними керівниками 8-9 класів ефективно проводиться інформаційна робота серед учнів та їхніх батьків щодо вибору напряму (профілю) навчання. Щорічно, на початку навчального року, адміністрацією проводиться аналіз працевлаштування та подальшого навчання випускників гімназії. Адміністрацією гімназії, класними керівниками, психологом, соціальним педагогом системно вивчаються запити учнів та їхніх батьків, проводиться психолого-педагогічна діагностика (бесіди, консультації, анкетування, психологічне й дидактичне тестування) для виявлення професійно значущих якостей особистості учня. Для педагогічного колективу важливо узагальнювати результати досліджень та виявляти профілі, що користуються найбільшим попитом серед учнів, визначитися з формами допрофільної підготовки та профільного навчання. На педагогічних радах, семінарах-практикумах, засіданнях методичних об’єднань педагогами гімназії аналізується соціально-економічний розвиток в державі та надається інформація учням та батькам щодо перспективи розвитку нашого суспільства та значення у зв’язку з цим профільної освіти.

Результати аналізу працевлаштування та подальшого навчання випускників гімназії свідчать про те, що вони продовжують вивчення саме того профілю, який закінчили у гімназії.

Результати анкетування батьків щодо функціонування профільних класів у гімназії показали, що 90% батьків задоволені навчанням дітей у профільних класах. Це говорить про те, що під час вибору структури профільного навчання у гімназії враховано один з першочергових принципів профільного навчання: розподіл учнів як за рівнем освітньої підготовки, так і за їх інтересами, потребами і нахилами.

Щорічно в гімназії вдосконалюється мережа класів профільного та поглибленого вивчення предметів. Таким чином створюється освітній простір, спроможний задовольнити різнобічні потреби щодо освіти обдарованих дітей та учнів, схильних до поглибленого вивчення окремих предметів.

Адже профілізація освіти поряд із сучасною поінформованістю ставить за мету: розвиток особистості учня; формування творчого мислення; постановку проблем морального вибору; надання права на суб’єктивність; виховання істинного патріотизму; допомога в соціалізації вступаючої в життя людини [8].

У світлі рішень цих завдань і принципів при викладанні профільних історичних та суспільствознавчих предметів краще формуються уявлення про значення загальнолюдських цінностей, повага до культури і звичаїв інших народів. Профільне навчання більш глибоко зможе задовольнити пізнавальні, моральні та світоглядні запити учнів гімназії. Викладання навчальних предметів стає більш цікавим, вчить глибше мислити, усвідомлювати, співпереживати. Вчитель має можливість глибоко спонукати розумову, емоційно-моральну роботу особистості, знайде більше способів формування критичного мислення [9]. Введення спеціалізації у старших класах зі значним розширенням викладання навчальних предметів, курсів за вибором, факультативів допомагає якісніше реалізувати науковість змісту історичної освіти.

Вчителі історії гімназії, виконуючи першочергові завдання щодо профільної підготовки учнів, переорієнтували свою роботу з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних форм навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистого "Я” як учня, так і вчителя через їхню творчу взаємодію. Серед активних методів вчителі історії виділяють: евристичне спостереження, порівняння, конструювання, моделювання, смислове бачення, метод творчої реалізації.

Курси допрофільної підготовки в гімназії можна умовно поділити на два основні види: предметно орієнтовані і міжпредметні.

Завдання предметно орієнтованих курсів надати учневі можливість максимально реалізувати свій інтерес до історії, з’ясувати готовність і здатність учня засвоїти навчальний матеріал на підвищеному рівні.

Завдання міжпредметних курсів розширити кругозір учнів, поглибити їх знання, підтримувати мотивацію учня, сприяючи внутрішньопрофільній спеціалізації.

Отже, сукупність допрофільного освітнього процесу полягає у формуванні готовності учнів до навчання в старшій школі в умовах профілізації.

Ця готовність складається з таких компетентностей учнів:

·        інтелектуальна, яка включає здатність працювати з навчальним матеріалом різного характеру, вміння використовувати самостійно здобуті знання, здатність та інтерес до пошукової і дослідницької діяльності;

·        особистісна, яка включає бажання й уміння виявляти творчу самостійність, організовувати свою діяльність, володіти правилами етики співробітництва;

·        комунікативна – здатність використовувати засоби мови й мовлення в процесі спілкування;

·        рефлексивна – здатність здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяльності, знаходити й усувати причини труднощів;

·        діяльнісна, яка включає здатність конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату, переносити сформовані вміння на незначну навчальну ситуацію;

·        креативна – розвиток мотиваційної сфери, бажання і вміння домагатися оригінальності та новизни в кожній навчальній ситуації;

·        емоційна, яка включає емоційну реакцію на кожний факт, явище, пов’язані з вивченням іншомовної культури, уміння набувати чуттєвий досвід [12].

Усі ці компетентності формуються на історичному навчальному матеріалі (програмовому, позапрограмовому, курсів за вибором) і сприяють досягненню освітньої мети.

Отже, в гімназії ефективно використовується варіативна складова, спрямована на розвиток дитини, її здібностей і нахилів.

У рамках профілізації історичної освіти для формування в учнів історичних компетенцій та життєвих компетентностей найбільш ефективними прийомами на уроках історії у профільних класах є: критичне обговорення наукових і публіцистичних статей; рецензування своїх і чужих творчих робіт; створення проектів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему; розв'язання логічних задач, що ґрунтуються на застосуванні критики та самокритики; обговорення помилок, яких припустились учні при розв'язанні проблем у дискусіях під час презентації проекту; формування вмінь аргументовано спростовувати висунуті помилкові гіпотези під час проведення роботи над проектом; організація та проведення дискусій, як форми презентації проекту, з будь-яких актуальних проблем сучасності з подальшим критичним аналізом їхнього перебігу.

Література

1. Закон України «Про освіту» / Верховна Рада України. – К., 2002. 

2. Закон України «Про загальну середню освіту» / Верховна Рада України. – К., 2002.

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія  в школах України. – 2011.

3. Концепція розвитку загальної середньої освіти // Освіта України. – 2000. – № 31.

4. Національна доктрина розвитку освіти. – К., 2002.

5. Баханов К.А. Cучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти : монографія / Баханов К.А. – Донецьк : Юго-Восток, 2005.

6. Гісем О.В. Всесвітня історія. Конспекти уроків. 9 клас: посібник для вчителя / О.В. Гісем, О.О.Мартинюк.  – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2006.

7. Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії / Д.Л. Десятов // Історія в школах України. – 2007. – № 9.

8. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. –  К. : Генеза, 2006. – 328 с.

9. Ми – громадяни : навчальний посібник з курсу  громадянської освіти для 9 (10) класу / за ред. док. пед. наук проф. О. Пометун. – К. : АПН, 2002. –238 с.

10. Новітня історія України, 11 кл. / Н.М.Гупан, О.І.Пометун, Г.О.Фрейман. – К. : А.С.К., 2007.

11. Вєнцева Н. Де народжується істина? // Історія в школах України. –     № 7. – 2004. – С. 12-17.

12.  Терно С. Чи навчені наші учні мислити критично? / Терно С. // Історія в школах України. – 2007. – № 7 – С. 17-24.

13.  Нечволод Л.І. Нетрадиційні уроки. Історія / Нечволод Л.І., Томашевська Н.В. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008.

14. Харківська Н.І. Історія України в картах, схемах і таблицях : Навчальний посібник для 7-9 класів / Харківська Н.І. – Харків : Світ дитинства, 2001.

Сімеонова Валентина Миколаївна. Вчитель вищої категорії, вчитель-методист. Гімназія № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель історії та суспільствознавчих дисциплін.