УДК 372.893   

Історичний профіль і допрофільна підготовка в системі профільної освіти

Альона Косарєва,

учитель історії, географії та правознавства ЗШ І-ІІІ ст. № 7

ім. О.С.Пушкіна  Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

У роботі висвітлено особливості допрофільного і профільного викладання історичних дисциплін  в умовах основної та старшої школи. Виокремлено  задачі, на які спираються під час  визначенні його змістовного наповнення, організаційних етапів реалізації допрофільної та профільної освіти в навчальному середовищі основної та старшої школи. А також значення індивідуальних якостей школярів в умовах добровільного і профільної навчання.

Ключові слова: освіта,школа, профільне і допрофільне навчання, історія, форми, методи, прийоми, новітні технології, компетентності, особистісні якості учнів підліткового віку.

The author has presented work  focuses on specifics of teaching historical courses in secondary school curricula as general (pre-profile) and major (profile) subjects. Those include the tasks of defining the contents, organization of the stages of pre-profile and profile training in the educational environment of general (middle) and high school, as well as the manifestation of individual qualities / interests of schoolchildren in the conditions of free choice of the major subjects.

Key words: education, school, general (pre-profile) and major (profile) subjects, history, methods, skills, innovation technologies, competences, individual qualities of teenagers.

Сучасна освіта потребує нових підходів, технологій та методів, для забезпечення якомога ефективнішого навчально-виховного процесу. Впровадження профільного навчання в школі стало одним із способів оптимізації  освіти та результативним методом формування гармонійної особистості в загальноосвітніх закладах, який закладає фундамент для побудови освіти європейського зразка.

Ідея профільності старшої школи давно не викликає сумніву серед педагогів. Її реалізація передбачає попереднє самовизначення підлітка, здійснення відносно відповідального для нього кроку – вибору спрямування профілю власної навчальної діяльності. Етап допрофільної підготовки, не менш важливий для учня, чим етап профільної підготовки. Допрофільна підготовка – це система психологічної, педагогічної, інформаційної й організаційної діяльності, яка сприяє самовизначенню учнів відносно профілів подальшого навчання і сфери професійної діяльності [5, с.120].  

Роль історії в різні часи трактували по-різному. Одні науковці розглядали її як інструмент збереження надбань минулого, інші, як засіб для  формування філософської свідомості. Сьогодні є очевидним, що історія невід’ємна частина загальнолюдської культури. Запровадження історичного профілю в загальноосвітніх закладах сприяє не просто більш поглибленому вивченню історії, а насамперед, формуванню мислячої нації.

Актуальність теми. У допрофільних і профільних класах в процесі оволодіння  історичними дисциплінами  використовуються  сучасні методи і прийми оволодіння змістом освіти, що систематично удосконалюється, зокрема, інформаційно-комунікаційні технології, які можуть, виходячи з попередніх наукових  досліджень, впливати на  розвиток ряду індивідуальних якостей школярів, що обумовлює необхідність детального вивчення особливостей індивідуальних особливостей  учнів в умовах допрофільного і профільного навчання.

Об'єктом дослідження даної роботи  історичні дисципліни в системи допрофільної  та профільної підготовки. Предметом дослідження є процес викладання історії в допрофільних і профільних класах: мета, завдання, особливості.

Метою дослідження є, по-перше, з'ясування характеру категорії "історичний профіль", по-друге, розкриття його значення для сучасної освіти.

Відповідно до поставленої мети в роботі зосереджено увагу на виконанні наступних завдань:

·        дати характеристику категорії "профільне навчання" як центральної категорії теорії навчально-виховного процесу;

·        визначити зміст  історії в  процесі допрофільної і профільної освіти;

·        проаналізувати особливості викладання історії в профільних класах;

·        визначити значення профільної освіти для сучасного навчально-виховного процесу взагалі і для популяризації історичних дисциплін зокрема.

Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові методи дослідження сутності і призначення профільної освіти: а) теоретичні: вивчення педагогічної, психологічної, історичної, філософської, соціологічної літератури та інших джерел з досліджуваної проблеми; порівняння та узагальнення передового педагогічного досвіду; б) емпіричні: діагностичні (інтерв'ювання, бесіди); обсерваційні (пряме і непряме спостереження); прогностичні (моделювання, експертні оцінки).

Теоретичною основою дослідження, передусім, є наукові праці видатних українських і російських вчених, а також українське законодавство:

o       Закон України «Про загальну середню освіту»

o       Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. «Про перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» та від 13.04.2007 № 620 «Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717».

o       Національна доктрина розвитку освіти України, затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р.

o       Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), затверджена Постановою Колегії МОН України та Президією АПН України 22.11.2001 р.

o       Концепція профільного навчання в старшій школі, затверджена рішенням колегії МОН України №10/2-2 від 25.09. 2003 року (нова редакція, затверджена наказом міністра освіти і науки України, наказ № 854т від 11.09.2009 р.)

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі - вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Починаючи з 2004 р. з’являються праці, які характеризують діючі моделі допрофільної підготовки та профільного навчання різних рівнів: шкільного, муніципального, регіонального. Ці праці, на думку авторів, відрізняються емпіризмом та відсутністю будь-яких теоретичних або методологічних узагальнень, висновків [15]. На сучасному етапі, підкреслюють автори, відсутність будь-яких суттєвих досліджень різних аспектів профільного навчання. серед яких знаходяться і ті проблеми, що нас цікавлять, а саме: взаємодія допрофільної підготовки та профільного навчання, системи початкової та середньої професійної освіти; творчого супроводу допрофільної підготовки та профільного навчання [15].

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Профільне навчання історичного напрямку спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Це потребує від педагогів спрямування учнів на оволодіння різними способами діяльності, у тому числі й надпредметними уміннями, що дасть можливість здійснювати розумово-діяльнісні операції, налагоджувати  міжособистісні стосунки, адаптуватись в інформаційному суспільстві, готуватися до власного соціального дебюту [2].

Навчання в умовах історичного профілю, як і інших профілів передбачає допрофільну підготовку, яка реалізує наступні завдання:

·        розвиток пізнавального інтересу до історичних наук;

·        урахування ролі історії України та Всесвітньої історії, а також правознавства в особистісному розвитку кожного громадянина, необхідності належною мірою опанування її в сучасному світі;

·        формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, збагачення пам’яті знаннями із різних галузей наук, а розуму – сучасними методами оперування знаннями;

·        вироблення цілісного світогляду, знаходження сенсу життя;

·        потреба дотримання загальнолюдських моральних норм, розвиток уміння формувати й висловлювати власні думки, переконливо аргументувати їх.

Головним у профільному навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних форм навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистого «Я» як учня, так і вчителя через їхню творчу взаємодію.

Серед активних методів виділяються:

·        евристичне спостереження;

·        порівняння;

·        конструювання;

·        моделювання;

·        смислове бачення;

·        метод творчої реалізації.

В своїй педагогічній практиці я використовує в процесі до профільної підготовки наступні навчальні курси:

·        Видатні постаті України середини XVI – XVIII століття. Програма до профільного курсу. 8 клас. Автор Н. Лівун, В. Островський (35 годин).

·        Видатні постаті України кінця XVIII – початку ХХ століть. Програма до профільного курсу. 9 клас. Автори н. Лівун, В. Космірак (35 годин).

На мою думку, вище вказані курси, допомагають не тільки розширити знання з історії України, а й усвідомити якою є важлива роль особи в історичному процесі. Наскільки є нерозривним історія людини, народу, країни, світу.  У учнів формується стійке усвідомлення значущості маленької людини в глобальному коловороті подій, критичне  мислення,  а саме головне усвідомлення власної значущості.

Зміст історичного профілю реалізовується такими  навчальними предметами як «Історія України», «Всесвітня історія», а також курсами за вибором.  У Концепції профільного навчання велика увага приділяється курсам за вибором, які доповнюють і поглиблюють зміст історичного навчального курсу. Їх вибирають учні з кількох запропонованих.

Моя практика передбачає використання в старшій школі:

·        «Досліджуємо історію України» Малієнко Ю.  Курс за вибором 10 клас, 35 годин         

·        «Історія  українського  кінематографа  ХХ  століття» Приходько А.   11 клас,  35 годин

Курс «Досліджуємо історію України» не лише поглиблює і розширює зміст профільних предметів, а дозволяє учням шляхом дослідження  вітчизняної історії простежити суперечливі історичні процеси початку XX століття практично в усіх їх проявах: культурному, політичному, суспільному, економічному. Основна увага курсу звернена на долю людини у відповідному історичному контексті (особливості світосприйняття людини у певну епоху, соціальні структури і спіль­ноти, сфери інтересів людей, родина, тендерний фактор, дитинство, ментальність тощо). Подібний підхід сприятиме кращому розумінню учнями складних процесів української історії 1900— 1920 рр., допоможе уникнути надмірної політизації навчального матеріалу та дублювання з  курсом історії України.

В процесі вивчення курсу «Історія  українського  кінематографа  ХХ  століття» учні не лише здобувають знання і вчаться розуміти мистецтво кінематографа як специфічний  засіб  відображення  дійсності,  долучаються  до  культури  його сприйняття,  відкривають  невідомі  сторінки  одного  з  найпопулярніших  видів мистецтва,  розвивають  власні  естетичні  смаки  і  вподобання,  а  й  формують  і поглиблюють  вміння  використовувати  здобуті  знання  у  подальшому  житті. Водночас це, сподіваємося, ніколи не буде зайвим.

Шкільні роки  — важлива частина цілісного процесу життєдіяльності дитини. На кожному ступені освітнього закладу необхідно сповна реалізувати такі складові навчально-виховного процесу як навколишнє соціокультурне середовище, засоби масової інформації, нанотехніка, створювати соціоумови для результативної та повноцінної життєдіяльності дитини. Масштабність, яскравість думок, почуттів і образів, які переживають учні у навчально-виховному процесі, — необхідна умова розвитку їхньої індивідуальності.

В  умовах  запровадження  компетентнісного підходу  до  навчання  учнів  загальноосвітньої  школи  особливого  значення набуває проблема створення такого освітнього процесу, який би був зорієнтованої на реалізацію завдань  підготовки  випускника,  здатного  швидко і безболісно  адаптуватися  до  різних життєвих  ситуаціях,  бути  готовим  безперервно навчатись  упродовж  всього життя  і пристосовуватися  до  стрімких  змін,  вміти по потребі  оперувати  власними  знаннями  і вміннями,  приймати  відповідальні  рішення,  відчувати  себе  компетентним  у різноманітних  життєвих ситуаціях. На мою думку, історичний профіль в загальноосвітній школі повністю дозволяє реалізувати уі вище поставленні задачі.  

Організація профільної освіти породжує проблему викладання кожного курсу відповідно до профілю, що повністю відповідає принципу цілісності освіти. Історія відіграє дуже значущу роль в розвитку індивідуальності взагалі і застосовується в багатьох сферах людської життєдіяльності, а саме головне історія формує всебічно розвинену, гармонійну людину, яка здатна відстояти свою позицію.  Тому вивчення історії має великі можливості для проявлення  і формування професійних інтересів школярів в умовах загальноосвітнього закладу.

Література

1. Авраменко М. М. Профільне навчання в середній школі Федеративної Республіки Німеччини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогики» / М.М.Авраменко. Інститут педагогіки АПН України. – К., 2007. – 20с.

2. Бібік Н.М. Проблема профільного навчання в педагогічній теорії практиці. / Н.М.Бібік // Профільне навчання :Теорія і практика: 36. наук, праць за матеріалами методолог. семінару АПН України.– К.: Пед. преса, 2006. – С.23–29.

Косарєва Альона Іванівна, учитель історії, географії та правознавства, ЗШ І-ІІІ ст. № 7 ім. О.С. Пушкіна  Кіровоградської міської ради Кіровоградської області